Дмитро Куць планує і надалі розвивати клуб «Брат» у Заболотті.
На Волині тренер із боксу змушує читати книжки (Відео, фото)
Молодий спортсмен Дмитро Куць створив у Заболотті, що на Ратнівщині, спортивний клуб, вихованці якого стають чемпіонами
Під час навчання у Володимир-Волинському педагогічному фаховому коледжі імені А. Ю. Кримського він активно займався спортом. Брав призові місця, тож після його закінчення йому пропонували залишитися у княжому місті. Та Дмитро вирішив повернутися у рідне Заболоття.
Знайшов однодумців, які теж хотіли займатися одноборствами. Спочатку хлопці збиралися у приміщенні покинутого деревообробного заводу.
— Звертався всюди, аби допомогли. Тим часом ми продовжували тренуватися. Реєструвалися як боксери з Волинської області, не вказуючи Заболоття. Пізніше підприємець Людмила Венська дала приміщення. Нас підтримали фінансово: закупили спорядження. А тоді ми створили громадську організацію та боксерський клуб «Брат», — розповідає Дмитро.
До карантину клуб відвідувало близько 70 людей, переважно із самого селища. Хоча майже два десятка приїжджали із навколишніх сіл. Проте взимку добиратися велосипедами непросто, а автобус не завжди прибуває вчасно. Тож дехто покинув тренування. Тим не менше, у планах Дмитра — розширятися. Він мріє, аби в кожному населеному пункті громади був філіал клубу і діти могли займатися спортом. Та для цього насамперед треба знайти фахівців. Нині хлопець тренує підопічних сам. Хоча одразу додає, що чимало допомагає й батько, Андрій Степанович, також тренер у минулому.
До карантину клуб відвідувало близько 70 людей, переважно із самого селища. Хоча майже два десятки приїжджали із навколишніх сіл.
— Мої вихованці виступали на багатьох змаганнях, у тому числі й міжнародних. Маємо чемпіонів області з боксу. Є дівчата — чемпіонки Волині з кікбоксингу. На одному всеукраїнському турнірі з вільної боротьби було троє наших учасників, — зазначає Дмитро. — Вони зайняли 2, 3 і 4 місця у своїх вагових категоріях. Вважаю це непоганим результатом.
Клуб «Брат» вже добре зарекомендував себе.
На моє запитання, хто ж навчає інших видів єдиноборств, хлопець відповідає так: «Ми дотримуємося правила, якому мене вчили: хороший боєць — універсальний боєць. Тож з усіх видів треную я».
Дмитро Куць почав з карате-кіокушинкай, у якому здобув оранжевий пояс. Затим перейшов на бокс, кікбоксинг, мікс-файт та вільну боротьбу. Нині усі знання він передає дітям. І ставить перед собою непросту мету: показати, що розвиватися треба у різних напрямках. Про нього кажуть, що він змушує підопічних читати книжки.
— І не тільки читати, а ще й малювати, співати та танцювати, — підтверджує Дмитро. — Бо я вчу: тупих бійців не буває. Якщо ти спортсмен, то маєш бути розвиненим всебічно. Інакше діла не буде: до рівня всеукраїнських змагань не доростеш.
— Реально танцюєте з дітьми? — не вірю я.
— Так, у нас є тренування, коли треба танцювати. Є заняття, на яких потрібно розв’язувати логічні завдання. Коли готуємось до змагань, то у тренувальний табір входить і психологічна підготовка. Іноді вживаю нестандартні методи. Іноді завдання може здаватися безглуздим. Але таким чином спортсмени розуміють, що всі вказівки тренера потрібно виконувати.
У нас є тренування, коли треба танцювати. Є заняття, на яких потрібно розв’язувати логічні завдання. Іноді завдання може здаватися безглуздим. Але таким чином спортсмени розуміють, що всі вказівки тренера потрібно виконувати.
У клуб «Брат» ходять діти, починаючи з 5 років. Найстаршим боксерам — уже за 30. З першими тренер часто застосовує ігрову форму роботи, з останніми — працює індивідуально. Програма складена на основі власне досвіду Дмитра. Окрім того, є досвідчені тренери з клубу «Воїн» (Луцьк) та «Любарт» (Володимир-Волинський), які допомагають.
— Я вчу, що нашим залом не є конкретна локація, а місце, де ми тренуємось. Ми повинні його цінувати. Треба прибрати — значить треба. Це потрібно бачити, як вони всі повторюють: «Я — зал — тренування».
На останніх виборах Дмитра Куця обрали депутатом Заболоттівської селищної ради.
