Чи є зв’язок між великими можливостями губернатора і перспективами краю?
Чи треба ходити на сесію облради людині із сотні найперспективніших в Україні? (Відео)
Голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко (на фото), отримавши визнання на державному рівні в експертів, знову прогуляв засідання Волинського парламенту
«Мій син загинув не тільки за одні Піддубці»
— За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, присвоїти звання «Почесний громадянин Волині» посмертно», — працівниця Волинської обласної ради, яка оголошувала імена загиблих воїнів, промовила цю фразу 25 довгих разів.
Отримати посвідчення на сцену виходили мами, тати, дружини, діти… Слухали слова вдячності, брали документи, букети й ставали один обіч одного, схиливши голови. Навпроти них — схилений зал…
Серед мам — Алла Писарук із Піддубців Луцького району. Її син Сергій загинув 2014 року в 28 літ… До посвідчення, від якого, як би міг зберегти життя своїй дитині, відцурався би кожен з батьків, як міркувала жінка, потрібно мати й совісну громаду: «Дуже шкода дітей, наших хлопців. Поки що мало відчутно того нормального ставлення з боку держави. Хіба наші сини поклали там свої голови, щоб ми не могли зайти в луцьку маршрутку й просто сказати: «Посвідчення»? Чи в ту, що із Цумані йде? От мій особисто син загинув не тільки за одні Піддубці, а за всю Україну… Завезла одна мама водія на могилки. Отак треба»…
І знову «оптимізація»
Тоді ж, 11 лютого, депутати Волинської обласної ради прийняли бюджет області на цей рік. Сума, якою розпоряджатимуться, становить 2 мільярди 400 мільйонів гривень (80% — видатки на освіту й охорону здоров’я). Варто зазначити, що наша область одна з двох в Україні, які зустріли новий рік без головного фінансового документа, але є причина: депутати працювали над ним дуже прискіпливо. Тож провели два бюджетні слухання, на яких аналізували інформацію начальників профільних управлінь та керівників комунальних підприємств. Адже на балансі облради — чимало соціально значимих об’єктів (заклади медицини, освіти, культури, спорту) і не бозна-який гаманець. З минулого року область вийшла із недовиконанням бюджету на 30 млн гривень та з 12 мільйонами кредиторської заборгованості… Мусили міркувати, де, як і скільки можна зекономити. Бо ж власні доходи, які плануються на цей рік, — 893 млн гривень. Нових потреб незліченно, а тут «підтискають» обставини — епідемія коронавірусу, що потребує регулярних додаткових видатків, і загострення «старих» проблем (приміром, раптовий обвал стіни Горохівського психоневрологічного інтернату). Тож постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики, очолювана Орестом Маховським, запропонувала свій проєкт, який депутати й підтримали. Від розробленого департаментом фінансів облдержадміністрації він відрізнявся меншими видатками на освіту й культуру на 5–10%. Керівник підрозділу ОДА Ігор Никитюк, коли торкнувся цього моменту, вжив багатозначне «оптимізація», що фактично означає скорочення: «У нас зменшення видатків по професійно-технічній освіті на 10%, по інших — на 5%, по театрах теж на 10%… Потрібно буде робити зміни в мережі, тобто заклади оптимізувати, можливо, зарплату, можливо, штатні розписи, а депутатам — приймати відповідні рішення».
У контексті оприлюдненої ним інформації, за якою трансферти від держави (вони становлять 60% нашого бюджету) значно менші від потреби, іншого виходу нема. Приміром, освітня субвенція — 9,9%, а зарплата зросла на 28%… Проблема з грішми стосується й галузі охорони здоров’я.
Дуже шкода дітей, наших хлопців. Поки що мало відчутно того нормального ставлення з боку держави. Хіба наші сини поклали там свої голови, щоб ми не могли зайти в луцьку маршрутку й просто сказати: «Посвідчення»?
Ділячи кошти, в стінах обласної ради говорять про те, що в умовах адміністративної реформи управлінської й фінансової сили набувають місцеві територіальні громади. Тож усе частіше лунає питання про передачу майна. За рішенням сесії, з обласної в комунальну власність Іваничівської селищної ради передали майновий комплекс Затурцівської спецшколи, що, можливо, убезпечить заклад від «оптимізації». Серед обговорених при розподілі грошей питань, критикованих депутатами, — зокрема те, що не збільшено суму на підтримку медиків, які працюють з ковідними хворими, та зігноровані фермери. Голова облради Григорій Недопад запропонував повернутися до аграрної теми під час розподілу вільних залишків.
Політичні нюанси: хто переміг, той і ділить «бюджетний пиріг»
В обласній раді на цій сесії стало відомо про нову фракцію — «Сила і честь». На чолі — Роман Карпюк, який у попередньому скликанні був від «Батьківщини». У ній — 4 обранці.
На цьому ж засіданні виник емоційний момент щодо бюджетної комісії, у якій із 10 її членів половина — з фракції «За майбутнє». У «Євросолідарності» заявили, що повинні мати в цій важливій структурі свого представника, бо другі за чисельністю в раді. «Ми не хочемо керівних посад, ми — за свого депутата у бюджетній комісії», — наполягав Віктор Дудечко.
Крім того, обранці прийняли 9 звернень до державної влади. З-поміж них — щодо відновлення пасажирського поїзда «Здолбунів-Ковель-Хелм» (їздив у 2017–2019 р.р.) та про шахти. У документі пишуть, щоб влада не ігнорувала проблеми гірників та нарешті сформулювала виважену, чітку та законодавчо закріплену позицію щодо подальшого статусу волинського вугільного підприємства.
За бурштинову «капусту» відповідає Капустюк
Комунпідприємство «Волиньприродресурс», яке позиціонує себе як єдине комунальне в Україні з видобутку янтарю, має нового керівника. Це Анатолій Капустюк, який раніше був заступником колишнього директора Василя Столяра. Депутатам пан Анатолій повідомив, що нині на складі підприємства є 3 тонни бурштину вартістю майже 70 млн гривень. Продавати його мають на аукціоні 26 лютого. Волинській облраді сплачено 250 тисяч гривень з прибутку.
«Нова школа у багнюці?»
Левова частка обранців, які у формі запитів заявляли про біди своїх виборців у різних куточках Волині, не вперше й, на жаль, не в останнє наголошували, як важливо відремонтувати дороги між селами. Здавалося, не залишилося району, де люди не бідкаються щодо автошляхів. Аварійність, небажання перевізників нищити свої автобуси, неможливість добратися до центру громади, ба навіть більше — новозбудоване серед руїни. Про це говорив депутат Юрій Ройко: «Дорога «Карпилівка-Цумань-Башлики» не ремонтувалася з часів незалежності.
Читайте також Чому Зеленський не буде закривати телеканал «НАШ», який транслював пресконференцію Путіна.
У Башликах будується школа і завершення планується вже цього року. Тож може статися так, що здійсниться найзаповітніша мрія башличан — мати школу, але постане вона посеред багнюки й бездоріжжя». Відомо, що у згаданий навчальний заклад за президентським проєктом «Велике будівництво» вкладають 114 мільйонів гривень. Уявімо, що глава держави захоче перерізати стрічку, а до села — не добратися, хіба велосипедом, як у кіно «Слуга народу». Якби на сесії був голова обласної державної адміністрації Юрій Погуляйко, то можна було б дізнатись. Однак він чомусь не прийшов. Можливо, готується до звіту, який обіцяв оприлюднити наприкінці січня — на початку лютого 2021-го (чи, пардон, якого року пан губернатор не вказував?). У пресслужбі адміністрації кажуть, що поки про готовність голови звітувати не знають, але обов’язково повідомлять, як тільки… Між тим, «прокотилася» звістка, що Юрій Погуляйко увійшов до сотні перспективних політиків України. З голів адміністрацій там тільки п’ятеро. Наш — на 90-й позиції у списку обраних! То, може, перспективність керівника пов’язана з його успішністю на теренах Волині, чого чомусь не помічають депутати облради, і, як мінімум, дорозі «Цумань–Башлики» бути? Тим більше Президент ніяк не відреагував на повідомлення волинських депутатів про те, що Погуляйку вони не довіряють…
50 тисяч гривень зарплати отримав за минулий місяць голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко. У середньому очільники ОДА в січні заробили 40–52 тисячі гривень. Найменша зарплата — трохи більше 20 тис. грн — у виконувачів обов’язків, а найбільше нараховано голові Луганської ОДА Сергію Гайдаю — 86,8 тисячі гривень.
