Біля годівниці із запашним сіном – працівник Ветлівського природоохоронного науково-дослідного відділення Віталій Кузьмич.
Посмакувати сіном приходять кози, кабани, інколи лосі: як у волинських лісах взимку годують тварин
Без підгодівлі лісовим мешканцям зараз ніяк не обійтися. Під товстою ковдрою снігу вони не в змозі знайти бодай якийсь харч. Тож на допомогу тваринам, зокрема на Любешівщині, прийшли працівники Національного природного парку «Прип’ять — Стохід»
У годівниці, до яких навідуються звірі, вони постійно закладають пахуче сіно, солонці, заповнені сіллю, розвішують заздалегіть заготовлені кормові віники, розсипають жолуді…
— Незважаючи на те, що до календарної весни лишилося десять днів, цьогорічна зима ще міцно тримає свої позиції, — сказав у телефонній розмові старший науковий співробітник Національного природного парку «Прип’ять — Стохід» Юрій Корх. — Тож до підгодівлі лісових мешканців долучилися працівники усіх чотирьох наших природоохоронних науково-дослідних відділень — Любешівського, Ветлівського, Люб’язького та Великоглушанського. Дбаємо ми взимку про тварин незалежно від погодних умов. А тим більш, коли такі сніги з морозами, які приніс нинішній лютий. Про те, аби мати що покласти в годівниці, дбаємо заздалегідь. В усіх чотирьох наших природоохоронних науково-дослідних відділеннях вдосталь заготовлено сіна, кормових віників, жолудів.
До підгодівлі лісових мешканців долучилися працівники усіх чотирьох наших природоохоронних науково-дослідних відділень — Любешівського, Ветлівського, Люб’язького та Великоглушанського.
Хто ж підтягується до майданчиків, де для тварин влаштовані «їдальні»? З приводу цього Юрій Корх сказав:
— Посмакувати сіном в основному приходять кози, кабани, інколи лосі. А ось до солонців навіть зайці навідуються.
Нинішньої зими, як і зазвичай, працівники природоохоронного об’єкту проводять облік лісових мешканців. Поки що, за словами Юрія Корха, остаточних підрахунків ще нема, але уже можна сказати, що популяція диких кабанів збільшилася.
Читати також: Репортаж з глибинки: як живуть старики, загублені в снігах на краю Волині
