«Якщо вийшло у мене, хлопця без кінцівок, то тим паче має вийти у вас!», – Нік Вуйчич

У 25 він навіть не думав про одруження

Коли у липні 2008 року пролунав телефонний дзвінок із християнської місії «Голос надії» і я отримала запрошення познайомитися із цим незвичайним хлопцем, серце переповнювало хвилювання. У гостя був щільний графік — зустріч із представниками місцевих громадських організацій, що об’єднують людей з обмеженими можливостями, виступ перед лучанами на Театральному майдані, участь у богослужінні в Домі молитви. Та від інтерв’ю Нік не відмовився, зекономивши час на своєму відпочинку.

Що знала на той час про нього? Що має важкі вроджені вади тіла, але зумів здобути дві вищі освіти. За фахом — бухгалтер та спеціаліст із фінансового планування. Створив свій бізнес, займався операціями з нерухомістю. Чула, що молодий чоловік є дуже талановитим проповідником, багато подорожує.

Нік — ровесник мого сина. Тоді їм обом було по 25. Я боялася, що, побачивши каліцтво юнака, розплачуся. І він, аби зняти напруженість, відразу приязно усміхнувся:

— Коли виглядаю з вікна автомобіля, — все нормально. А як відкриваю двері авто, то люди дуже лякаються, що я без рук і ніг.

Він стояв на стільці, щоби бачити мої очі, а я сиділа навпроти. Запитав згоди розпочати розмову з молитви.

Ми говорили про те, як він прийшов до Бога і усвідомив свою місію — вселяти у людей віру в свої сили. Нік говорив стримано, без похвальби, часто жартував, але іноді в його голосі звучали сумні нотки.

Вуйчич своїм прикладом довів, що немає нічого неможливого для того, хто чогось насправді хоче. 

— Я, наприклад, ніколи ще не мав сексу, не можу побігати з м’ячем, пограти у гольф. Не думаю про одруження. Але знаходжу радість в іншому — в спілкуванні з людьми. І спортом все таки намагаюся займатися, щоб витримувати тривалі поїздки, зустрічатися із жителями різних країн, — розповідав мій співрозмовник.

На прощання ми обнялися. І з того часу я завжди стежила за тим, як складалася подальша доля Ніка Вуджисіка (це вже згодом більш уживаним стало Вуйчич). Він збирав щораз більші аудиторії, його почали називати модним терміном «мотиваційний тренер». А потім з’явилася інформація, що знаменитий мотиватор збирається одружитися…

Канае виходила заміж не за багача

Одна з книг Ніка Вуйчича має назву «Любов без обмежень». Він, до речі, видав декілька оповідей про своє життя. Тексти набирав сам. Невеликий відросток на місці нижньої кінцівки, що, за висловом самого чоловіка, нагадує курячу лапку, після наполегливої праці і багатолітніх тренувань у якійсь мірі став заміняти руку. Так він працює на комп’ютері, ставить підписи на документах, керує інвалідним візком.

— Найбільш вдячний я своїм батькам, які не ховали мене від світу, не соромилися того, що в них такий син. Записали у звичайну школу. Було дуже важко, особливо в молодших класах, коли доводилося терпіти насмішки однолітків. У 8 років я навіть вирішив вчинити самогубство — втопитися у ванні, — згадував Нік. — Зупинила віра у Господа і любов до рідних.

Такі ж цінності сповідувала і його майбутня обраниця Канае Міяхара, з якою чоловік познайомився під час одного зі своїх виступів. В залі тоді були присутні всього 18 чоловік, і Нік побачив, як нагору піднімається божественна жінка. У цей момент йому навіть здалося, що у нього є руки і ноги. Усередині вибухали справжнісінькі феєрверки. Почувався щасливим, що зміг поговорити з нею…

Дівчина й справді була красунею. Батько її — японець, а мама — мексиканка. До Америки Канае переїхала із Мексики після смерті глави їхньої родини і почувалася абсолютно спустошеною, потребувала надії і любові. Її вразив Нік, між ними виник якийсь зв’язок. Канае здавалося, що вони знайомі все життя. Але у неї на той час був хлопець, і вона вагалася…

Не міг знайти спокою і Вуйчич. У 19 років він колись почав будувати стосунки з дівчиною, але не склалося. Відтоді в серці оселився страх, що з його каліцтвом він ніколи не зустріне свою половинку.

Вони не бачилися три місяці, але їхні почуття не змінювалися. Їм було добре разом. Невдовзі Нік познайомив свою обраницю з батьками. Канае — розумна дівчина, вона бачила чоловіка в побуті і розуміла, що доведеться багато в чому допомагати йому, але це її не лякало.

А тим часом доля підготувала парі серйозне випробування. У 2011 році Вуйчич втратив усі свої заощадження. Через фінансову кризу йому доводилося позичати гроші у батьків. Він не міг ні їсти, ні спати, не міг вийти зі стану паніки і стресу.

Чоловік не був упевнений, чи захоче кохана тепер з ним залишитися. Одна справа — багатий і успішний, інша — інвалід без гроша. Канае на це лише відповіла, що зможе знайти собі ще одну роботу, аби підтримати його. І Нік зрозумів, що ця жінка послана йому Богом, і зробив їй пропозицію. Запитав, де б вона хотіла відсвяткувати заручини, а Канае була шокована настільки, що не могла говорити.

Вони одружувалися в колі родини. Був навіть весільний танець, його молодята не репетирували заздалегідь, але все пройшло добре.

Через рік народився їхній первісток, абсолютно здоровий малюк. Згодом — ще один син. А 22 грудня 2017 року Міяхара Канае народила двійню, це сталося якраз на день її народження. Дівчатка Еллі і Олівія розбавили компанію хлопчаків. Усі дітки здорові, а батьки сповнені щастя.

Любити всіх і себе таким, яким ти є, і дякувати Богу за кожен прожитий день. Це філософія Ніка Вуйчича. Головне — зосереджуватися не на тому, чого ти не можеш, а на тому, що тобі під силу.

Важливі поради від Ніка Вуйчича:

«Щоб бути коханим, ви маєте відчути, що гідні прекрасного почуття, що заслуговуєте цього неймовірного подарунка». Нік розповідає, що закохався в дружину з першого погляду, але дуже переживав, як вона зреагує на його інвалідність. А Канае зауважує: «Так, я помітила, що він не має ані рук, ані ніг, але лише на мить. Набагато важливішим було інше: він мав сильний характер, фантастичну посмішку, його погляд торкався серця». Не дозволяйте невпевненості і сумнівам завадити вам будувати стосунки.

«Якщо ви не досконалі, це не значить, що не можете зустріти досконалу любов». Вуйчич своїм прикладом довів, що немає нічого неможливого для того, хто чогось насправді хоче. У нього чарівна дружина, чудові діти й чималі статки.

«Щоб отримати любов, спочатку потрібно подарувати її комусь іншому. Це означає, що ви маєте покохати людину так сильно, аби її інтереси чи потреби стали для вас важливішими за власні». Перед весіллям батьки Ніка спитали наречену: «А якщо у вас також народиться дитина без кінцівок?». Канае у відповідь сказала: «Їхній батько буде прекрасним прикладом того, що щасливим можна бути й з інвалідністю».

«Якщо ви переживали відмову — а таке траплялося з усіма — змиріться з цим. Зрозумійте, що погане допоможе по–справжньому оцінити те хороше, що несе нам істинна любов». Канае не була першим коханням Ніка Вуйчича, до неї він протягом 5 років мріяв про стосунки з іншою. Але батько тієї дівчини не був готовий прийняти Ніка, а слухняна донька не захотіла йти проти волі рідних. Після розчарування Бог послав йому Канае, і Вуйчич каже: «Не здавайтесь. Подивіться, яка красуня зараз називає мене чоловіком!»

«Для успішного шлюбу необхідна взаємна, некорислива любов і глибока відданість один одному». У своїх інтерв’ю Нік не один раз зізнавався, що, подорожуючи світом, він найбільше сумує за дружиною і дітьми та мріє про той день, коли вони нарешті зможуть їздити разом із ним.

«Батьківство — випробування для шлюбу. Народження дитини зміцнює родину, але тільки якщо ви розумієте і підтримуєте один одного, вважаючи сімейне благополуччя вищим за особисте». Нік Вуйчич — дивовижний тато. Під час останнього приїзду в Україну він розповів: «Я не можу взяти на руки свого сина, коли той плаче. Але Кійосі точно знає, що коли йому боляче, він може обійняти тата».

«Шлюб, сім’я і дім завжди мають бути безпечним, теплим, комфортним місцем, де можна заховатися від світу й усіх його проблем». Будувати таке затишне місце — справа двох. Для закоханих сердець немає нічого неможливого. Нік часто каже: «Якщо вийшло у мене, хлопця без кінцівок, то тим паче має вийти у вас!»

Читати також: Репортаж з глибинки: як живуть старики, загублені в снігах на краю Волині