Вероніка Дядюк попри діагноз «аутизм» створює неймовірні картини
Слова даються цій дівчині важче, аніж рухи пензликом. Ще чотирирічною вона почула невтішний діагноз — аутизм. Вероніка була інакшою, аніж її здорові ровесники, та самотньою у цьому світі, а він не приймав її. Спільну мову найлегше вдалося знайти з фарбами та палітрою
Малювати вона вчилася сама. Зображала те, що бачить, що уявляє. Розвинути талант до рівня професіонала допомогли батьки. Мама Вікторія і тато Андрій завжди максимально сприяли тому, аби їхня така особлива Вероніка не закривалася у собі та мала можливість займатися улюбленою справою. На початках мистецького шляху вони й не підозрювали, що малювання, яке порадили спеціалісти як терапію, незабаром стане її покликанням.
Зараз дівчина навчається у полтавського художника Ярослава Терновського. Малює те, що їй до вподоби. Наставник ніколи не вказує, що їй творити. Квіти, кава та круасани, люди… Свій унікальний внутрішній світ Вероніка по крихті демонструє людям через полотна. І завжди він — теплий, світлий, щирий. За три роки з-під її руки вийшла сотня картин. Їх експонували вже на двох персональних виставках.
Професійні навички незвичайної учениці вдалося втілити ще в одній важливій справі: Вероніка вже й сама влаштовує уроки арттерапії для дітей із аутизмом.
Попри велику кількість сюжетів, улюбленою роботою Вероніки залишається портрет батька. «Педагог тут не допомагав, щоб якось скоригувати, вона все робила самостійно, сказала: я художник, я так бачу, хочу для тата створити подарунок. Це такий значимий момент був, коли вона відчула себе майстром», — каже мама дівчини Вікторія Дядюк.
Вероніка малює переважно з натури. Ескіз робить вугіллям, далі береться за олійні фарби. Менше години — і картина готова. Працює аквареллю, акриловими та олійними фарбами. «Я пам’ятаю її перші твори, дуже несміливі, дуже стримані. Зараз це зовсім інший рівень. Ми не беремо до уваги якісь академічні принципи, досконалість, але в цих роботах є душа. І це важливіше», — наставник Ярослав Терновський щиро тішиться успіхами вихованки.
Професійні навички незвичайної учениці вдалося втілити ще в одній важливій справі: Вероніка вже й сама влаштовує уроки арттерапії для дітей із аутизмом. «Малюки позитивно реагують на неї, бо вона не так спілкується, як звичайний учитель. До того ж вже професіонал у малюванні. І так доносить їм це, що вони із задоволенням йдуть на її заняття», — ділиться спостереженням пані Вікторія.
Наша довідка
Аутизм — розлад нервової системи, який створює складнощі у взаємодії із зовнішнім світом.
Читайте також: Діти деградують: Зеленського просять заборонити в Україні Тik-Tok
Попри небажання спілкуватися, інтелект у таких людей не завжди понижений, часто виявляються так звані «острівці знання» — області, у яких здібності досягають нормального або часто навіть геніального рівня.
За матеріалами pl.suspilne.media.