«Найприємніше в роботі – рятувати людські життя».
Через снігові замети фельдшер 2 кілометри ніс пацієнта на спині
Медики отримали повідомлення, що допомоги потребує 47-річний мешканець села Воронів на Рівненщині. У зв’язку з погодними умовами дістатися до потрібної вулиці не могла ні «швидка», ні рятувальники, ні навіть коні, які теж грузли в кучугурах. Тож своє міцне плече підставив Степан Вознюк (на фото)
Історію порятунку хворого розповіли у Рівненському обласному центрі екстреної медичної допомоги, і фельдшер Тучинського пункту Степан Вознюк став героєм, хоч сам цього не визнає, мовляв, на його місці так би вчинив кожен. Але 16 лютого, коли «швидка» приїхала у заметене снігом село допомогти зголосилися далеко не всі. Дотепер Степан Миколайович захоплюється місцевими жінками, які відразу ж долучилися до спецоперації з порятунку односельчанина.
— Приїхавши у Воронів, зрозумів, що дістатися до хати пацієнта неможливо. Викликав рятувальників із місцевої пожежної команди, які, оцінивши ситуацію, сказали, що наявна техніка не впорається з такою кількістю снігу. Зв’язався зі старостою, а також звернувся до чоловіків, яких побачив на сільській вулиці, щоб допомогли з кіньми або трактором. Усі послались на великі перемети, — пригадує медик.
Телефоном сусідка Алла Вертелецька розповіла, що у хворого Володимира температура близько 40 градусів, він задихається і почалися судоми. Степан Вознюк порадив препарати, які потрібно дати, та пояснив, як діяти. А сам узяв валізу з усім необхідним та ноші і став пробиратися через кучугури до пацієнта.
Уже на місці фельдшер діагностував у чоловіка лівобічне запалення легень, зробив укол. Однозначно Володимир потребував госпіталізації, але як дістатися карети швидкої допомоги? Тут наспіла ще одна сусідка — Оксана Веремчук — і запропонувала пробиватися до автомобіля своїми кіньми.
— Ми тягнули пацієнта через кучугури на ношах до воза, бо доїхати до самої хати жінка не змогла, — розповідає Степан Миколайович.
Жодного разу не пошкодував, що обрав такий фах, хоч набачився всього.
Частину дороги, де найбільше переметено, фельдшер ніс його на своїй спині. Складно було ще й тому, що 47-річний Володимир — інвалід з дитинства І групи, має ДЦП — пручався, поводився неадекватно через хворобу.
— Не стало набагато легше й коли дісталися до підводи: коні грузли в кучугурах, буквально грудьми лягали на сніг і часто тягнути доводилось і їх, — згадує пан Степан.
Читайте також: «Дурдом!»: вчителька з Рівненщини стала зіркою соцмереж – її урок у камуфляжі потрапив на відео.
На щастя, пацієнта вдалося доставити до Гощанської райлікарні, де йому надали потрібну допомогу.
— Хочу віддати належне жінкам. Вони — рушійна сила в нашому суспільстві і взагалі у світі. Їхні рішучі дії спонукали мене, — каже Степан Вознюк.
Він також розповів, що сам тяжко перехворів коронавірусом, навіть у реанімацію потрапив. Як лікар-реабілітолог знає: щоб лімфатична система працювала, судини насичувалися киснем, корисно багато рухатися. Тож після одужання, аби «роздихувати» легені щодня проходить 6 кілометрів: по два — вранці, в обід і ввечері. Завдяки загартуванню допоміг не тільки собі, а й мав силу рятувати пацієнта.
Фельдшер зізнається, що для нього найважливіше в житті — допомагати людям.
— Пам’ятаєте шкільні санітарні дружини? Так-от я був їх учасником, займав призові місця на олімпіадах. Фельдшер, яка їх організовувала, й порадила: «Стьопо, йди в медицину». Коли закінчив з відзнакою школу, вирішив стати лікарем, — пригадує Степан Миколайович. Мама, котра була для хлопця великим авторитетом, підтримала рішення сина, щоб він реалізував себе у тій сфері, яка йому до душі. Під час служби в армії був у медчастині космодрому «Байконур» старшиною. У медицині чоловік із 1988 року, і вже понад 30 літ працює на одному місці — фельдшером швидкої допомоги, має вищу кваліфікаційну категорію. За цей час жодного разу не пошкодував, що обрав такий фах, хоч набачився всього: доводилося не раз і пологи приймати в машині, й витягувати пацієнтів із того світу.
Читайте також: Викладачку, яка вбила чоловіка і стріляла у дочку, не судитимуть (Відео).
— Ось минулого місяця був випадок: повернули до життя жінку, яка фактично вже померла. Але завдяки оснащенню, яке ми отримали, і злагодженим діям із шофером, до речі, тим самим — Ковалем Віктором Сергійовичем, ми врятували пацієнтку. І лікар у приймальному відділенні казав: «З чим ти її привіз — вона ж навіть госпіталізації не потребує?». Я пояснюю, що критичний стан був, показую кардіограму, а він шокований. Як вдалося реанімувати вдома? Уявляєте емоції, коли ти людину забирав тяжчу, ніж доставив до лікарні? — розповідає медик.
У соцмережі мешканці Гощанщини пишуть, що Степан Вознюк ставить на ноги недужих, лікує болі в спині, суглобах. «Уже втретє земляки віддають на виборах свої голоси за нього. І Степан Вознюк їх не підводить — активний на сесіях, результативно працює як депутат, відстоюючи інтереси людей. А ще він — чудовий батько і чоловік», — каже Юрій Ковальчук, голова Гощанської МО «Європейська Солідарність».
А наш герой наголошує, що захоплюється жінками, які допомагали йому тієї ночі з хворим, і як депутат клопотатиме на черговій сесії про подяку. А ще мріє про сучасну карету швидкої допомоги.
— Ми зараз достатньо забезпечені медикаментами, обладнанням. Нам дали новенький дефібрилятор, кардіограф і кисневу апаратуру, — розповідає Степан Вознюк. — А от 15-річна машина — єдина, якою обслуговують 16 сіл в радіусі 30 кілометрів...
