Красуня

Дорогою прямувала жінка — гарна, як квітка. Раптом вона помітила, що за нею йде чоловік. Звернулася до нього:

— Скажи, навіщо ти йдеш за мною?

Чоловік відказав:

— О, владарко мого серця, твої чари ведуть мене за тобою. Тобі я хочу освідчитись у коханні, бо ти полонила моє серце.

Красуня поглянула на незнайомця і промовила:

— Як ти міг закохатися в мене? Моя молодша сестра набагато гарніша і привабливіша за мене. Зачекай трохи, вона скоро йтиме цією ж дорогою.

Незнайомець поглянув на шлях. Дійсно, вдалині виднівся силует. Йому хотілося скоріше побачити ту красивішу жінку, тому він поспішив назустріч… А коли наблизився, то побачив, що перед ним старенька в латаній хустині.

Ображений, він наздогнав ту, якій щойно освідчувався, і гукнув невдоволено:

— Скажи, як гарна жінка може бути такою лукавою?

Красуня посміхнулась і мовила:

— Дійсно, я обманула тебе. Але ти ще гірший брехун, ніж я. Ти сказав, що закоханий у мене, але це ж неправда. Чи не так? Інакше ти б не залишився чекати на красивішу дівчину.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.