Письменниця і журналістка упродовж двох літ вишила 68 560 слів та знаків

У фоліанті розміром 60 на 42 см повністю відтворений текст драми-феєрії із першого оригінального видання. Шрифт виконаний у техніці стебнівка, спеціально розробленим і запатентованим Оленою Медведєвою. На 48 сторінках із сірого лляного полотна лягло 68 560 слів та знаків. Їх доповнюють 7 ілюстрацій із зображеннями головних героїв твору – Мавки та Лукаша –авторства відомої львівської художниці Софії Карраффи-Корбут. Відскановані малюнки перенесли на тканину, вишили та колоризували окремі фрагменти. У книзі вони представлені у вигляді ручного розпису в техніці шовкографії. Допомагала у цьому рівненська художниця Наталія Серветник.

Кожна сторінка вишитої книги ліворуч чи праворуч оздоблена візерунком із альбому Олени Пчілки 1876 року видання. Тому, як каже майстриня, цей рукотворний фоліант – своєрідний тандем матері і доньки.

Відскановані малюнки перенесли на тканину, вишили та колоризували окремі фрагменти. У книзі вони представлені у вигляді ручного розпису в техніці шовкографії. 

– Вишити «Лісову пісню» Лесі Українки для мене означало відчути душу цього твору на дотик. За два роки праці мені поталанило пропустити через своє серце їхнє кохання і зраду. Мої руки не просто вели голку, я розуміла, що торкнулася найсокровеннішого, – розповіла Олена Медведєва. Вона також зізнається, що настільки прониклася драмою Лесі Українки, що словосполучення «Не руш!», яким зверталася Мавка до Перелесника, тепер промовляє до найрідніших. А ще прислівник із волинського села, «по-наськи», тобто «по-нашому», – теж збагатив її мову.

Наразі ж Олена Медведєва готується до дня народження Тараса Шевченка та Ліни Костенко і творить нові вишивані шедеври. Бо, як сама зізнається, «як пензель для художника, так голка – це серце моїх рук».

Читати також: Рівнянин виграв два золота чемпіонату спортивних танців на візках