Батько із сином плекають 30 тисяч томатів та 15 тисяч перців (Фото)
Сергій та Іван Свіржевські з Дубечного нині Ковельського району забезпечують садивним матеріалом цілу округу
Займатися розсадництвом Сергій Йонович почав, коли вийшов на пенсію. З тих пір минуло майже 30 років. За цей час здобув колосальний досвід, випробував сотні сортів. Його продукція вже не потребує реклами: її залюбки купують, бо впевнені в якості. Рослини виростають міцними та добре приживаються.
Пізніше його справу підтримав син Іван. Колишній атовець так само добре вміє доглядати за томатами та перцями.
Це основні рослини у їхньому господарстві. Хоча Свіржевські вирощують і огірочки, і редиску, і зелену цибульку. Нині в них уже почалася гаряча пора.
Коли розсада готова, плівку треба знімати поступово: у перший день на пів години, потім потрохи більше.
Господарів застаю у теплицях, над якими в’ється димок. Опалюють їх тирсою, що згоряє у буржуйках спеціальної конструкції.
— Часом можу і вночі встати. Але якщо закинути більше тирси, то бочка горить до 12 годин. Знизу є дверцята: якщо вони ширше відчинені, то більша тяга, швидше горить і тепліше, — пояснює Іван.
Ще восени готують ґрунт: дають перегній і фрезують. За п’ять днів до посіву починають топити теплицю, аби прогрілася. Хоча цього року зима вдалася міцнішою, то Іван визнав, що краще було б опалювати сім днів. Насіння висівають просто у ґрунт (коли він досягнув температури 10–15 градусів) або в ящики чи склянки.
Перець і помідори цього року почали сіяли 5 лютого. Поливають не сильно. Адже закритий ґрунт добре утримує вологу.
У пластикових склянках рівними рядами вишикувалися перці. Молодший Свіржевський пояснює, що розсада зі склянки краща. Він спеціально примічав, як ростиме пересаджений перець та витягнутий зі склянки разом із ґрунтом. І переконався, що другий значно швидше тягнеться вверх та краще приживається.
— Той, що зі склянки, одразу став рости, а другий два тижні був однаковий, — каже Іван Свіржевський. — Мало значення те, що корені не пошкоджені. І терміни дозрівання будуть різні.
— Нині висіваємо до 50 сортів помідорів, які добре пристосовані до наших умов, — долучається до розмови Сергій Йонович. — У пріоритеті ранні та надранні, які встигають плодоносити до поширення фітофтори: Бета, Промік, Видимо-невидимо, Санька, Молодіжний, Ефемер, Золоті куполи, Рожевий мед. Для консервації добре зарекомендували себе: Де Барао червоний, Де Барао рожевий, Сливка італійська, Сливка голландська, Ефемер широколистий, Поранек, Ріо-гранде. Свіжими смакують: Сливка-груша, Чорний принц, Волове серце, Рожевий велетень, Рожевий рафаело.
Розсаду реалізовуємо оброблену та добре загартовану. Люди з навколишніх сіл це вже знають. Нам це вдається, хоча у моїй практиці траплялися різні випадки, — зізнається Сергій Йонович і розповідає далі: — Ще у 1990-х роках висадив 300 кущів помідорів і не доглянув, не захистив — усе мороз побив. Було таке. У 1998-му, коли Іван служив, я поїхав на прийняття присяги. Вертаюся — помідори аж чорні. За два дні фітофтора їх з’їла. А в 2010 році, коли ми вже відмовилися від парників і перейшли на дуги, виросла розсада і треба було її полоти. Після роботи не закрив плівку — і рослини згоріли на сонці.
Читайте також: На Волині затримали росіянина та білоруса, які хотіли незаконно пробратися в Польщу
— Коли розсада готова, плівку треба знімати поступово: у перший день на пів години, потім потрохи більше. Бо рослини не готові до прямих сонячних променів і можуть згоріти, — пояснює Іван. — Траплялося, що і я добре не промив пульверизатора від попередніх хімікатів і частина розсади пожовтіла.
Зрозуміло, що розповідати про свої невдачі можуть тільки впевнені в собі люди, які вже навчилися їх долати.
Уже за два тижні у Свіржевських буде готова розсада. Огірки дозріють на початку квітня. А 20 червня чекають на перші помідори. Заїжджайте.