Минулі 5 років рідні дівчини міряли за кількістю зустрічей з адвокатами.
Вбивця 16-літньої Каті Литкіної не попросив вибачення у її рідних і після вироку суду
Минулого тижня поставлено крапку в справі про тяжкий злочин, яка тягнулася майже 5 довгих років. Мова про скоєне двома двоюрідними братами в Нововолинську улітку 2016-го. Мама загиблої, коментуючи рішення, нарікає на Закон Савченко
Дали майже максимальні терміни
Верховний суд виніс остаточний вирок убивцям 16–літньої Катерини Литкіної. Назар Статочнюк має відсидіти за ґратами 14 з половиною років, а його співучасник, двоюрідний брат Максим Терлецький, — 13 з половиною. Саме такі терміни присудив у березні 2019–го Ковельський міськрайонний суд. Адвокати обвинувачених оскаржували рішення двічі: після того, як торік у липні його залишив у силі Рівненський апеляційний суд, вони звернулися ще «вище».
Зловмисники позбавили дівчину життя в ніч з 1 на 2 серпня 2016–го. Того дня пізно ввечері вона вийшла з дому порозмовляти з Терлецьким, який був її колишнім хлопцем, і назад не повернулася. Знайшов Катерину батько на 10–й день після зникнення на териконі місцевої шахти. У суді Максим Терлецький розповів, що вбивство скоїв його брат, а він допоміг перенести тіло. На момент злочину йому було неповних 17 років, а брату майже 16.
Адвокат потерпілих Елла Бордюженко розповіла «Газеті Волинь» окремі деталі резонансного процесу, що почався 2018 року.
— По–перше, суд дуже ретельно усе досліджував. По–друге, обвинувачені (тепер засуджені) мали по два адвокати й засідали тільки тоді, коли усі з них були присутні, інакше це є порушенням права на захист і може бути підставою для скасування вироку. По–третє, засідання проводилося іноді з інтервалом 1,5–2 місяці через завантаженість судів.
— З висновків слідства, Терлецький заманив Катю на зустріч. Вони мали поставити крапку у їхніх стосунках (дівчина на той час вже зустрічалася з іншим). Зі Статочнюком Катерина однозначно не пішла би навіть, я думаю, і на два кроки. А ще брали до уваги, що була без лінз (бачила без них вона на відстань витягнутої руки) і що не дуже тепло одягнена… Потім було з’ясовано, що Статочнюк йшов за ними з битою в рюкзаку. Нею він наносив удари.
Розповідаючи про хід слідства, адвокат відзначає, що складних нюансів було дуже багато. Наприклад, на вимогу обвинуваченого Терлецького, який тривалий час мешкав у Словенії (звідти його екстрадували 2018 року), увесь судовий процес словенською дублювала перекладачка.
— Спеціаліста знайшли у Львівському університеті. Усно перекладала буквально все, що відбувалося в ході процесу. Взагалі засуджений раніше переписувався з покійною Катею в соцмережі українською. Однак на засіданні повідомив, що володіє тільки розмовним рівнем, а не юридичними термінами.
Елла Бордюженко також підкреслила, як важко було збирати докази винуватості. Бо ж засуджені заховали тіло жертви, і 10 днів у період спеки, витрачених на пошуки, далися взнаки. Крім того, Статочнюк розтрощив телефон дівчини, правда, спокусився на карту пам’яті, переповідає деталі адвокат.
— Статочнюк у сізо був ще з 2016 року. Тобто одразу, коли Катю знайшли, дуже швидко спрацювали слідчі. У нього знайшли флеш–накопичувач. Інформацію обвинувачений стер, але завдяки спеціалістам вдалося її відновити (там були номери телефонів Каті, фото з дому, з новим хлопцем, листування). Його брат Терлецький на той час перебував у Словенії. Там справа йшла по–інакшому.
— На думку адвокатів захисту, він нібито співпрацював зі слідством. Цього не було. Терлецький на одному із засідань розповів, я б сказала, заготовку версії, як все було, і відмовився відповідати на будь–які запитання сторони обвинувачення. Тобто на жодне. Як на мене, це свідчить, що він просто боявся збитися, тому що питаннями можна заплутати… А це його право і він ним скористався.
«Дівчина просто натрапила на потвор»
На запитання, як оцінює вирок, Елла Бордюженко каже, що засуджені максимально могли отримати по 15 років.
— Яке найбільше покарання можна було з цієї справи витиснути — ми витиснули. Діяли командно: і прокурор, і слідчі, і спеціалісти. Там же маса експертиз була: і молекулярно–генетичні, й інші. То була робота всіх разом. Якби гуртом не працювали на один результат, могло бути інакше. Справа дуже складна, враховуючи ще й те, що тіло тривалий час шукали, а це була спека і дощі та й інше… Фотографії жахливі. Це ж проломлений череп. Не менше восьми ударів, не менше… Там практично від голови нічого не лишилося…
Елла Бордюженко також підкреслила, як важко було збирати докази винуватості. Бо ж засуджені заховали тіло жертви, і 10 днів у період спеки далися взнаки.
— Уся біда в тому, що хоч на момент винесення вироку вони були повнолітніми, однак за нашим законодавством до уваги береться точка відліку на момент скоєння злочину. Враховуючи терміни, які вони отримали, можна сказати, що це практично максимум, який міг бути. Є й «але»: тут діє так званий Закон Савченко, за яким з часу затримання обвинувачених і до моменту вступу вироку в законну силу рахується день за два. (Цю норму застосовують тому, що вона діяла на момент вчинення злочину. — Авт.) Виходить, що вони вже тривалий термін відсиділи… А Катя була така грамотна, чуйна, красива й щира дівчина, добре вчилася, мала вступати в університет. Дівчина просто натрапила на таких потвор.
З приводу Закону Савченко, який у цьому випадку є ведмежою послугою, в соцмережі після вироку висловилася й мама загиблої дитини — Вікторія Калабіньска–Литкіна.
— Нарешті закінчились суди і той кошмар, який ми переживали на них. Хоча вбивць засудили, і дали їм найвищий термін, який можна було, але через дурний закон (по–іншому не можу назвати) більше половини вони вже відбули. Вбивці покарані, будуть сидіти у в’язниці, а від того не легше…
Нелюд, який наносив дівчині удари битою, на засіданнях до останнього саркастично посміхався
Адвокат потерпілих Елла Бордюженко каже, що найбільше її вразило, що безпосередній убивця не вибачився.
— Терлецький хоч якось попросив пробачення: монотонно, хай для відчепного, але ці слова з себе вичавив. Статочнюк до останнього саркастично посміхався. Інакше це не назвеш. Їх же ще привозили в суд апеляційний у Рівне, й ми бачили його поведінку впродовж слухання справи в Ковелі. Чесно кажучи, я все сподівалася, що хоч якась доля жалю, що таке зробив, прокинеться. Цього не сталося.
Бабуся дівчинки Ольга Литкіна на сторінках інтернет–видання «Буг» подякувала усім, хто підтримував сім’ю ці роки.
— З великою вдячністю хочеться звернутися до всіх–всіх, хто був з нами ці майже 5 років з того моменту, як не стало нашої Каті. Якби не шалена підтримка, можливо б, і не вдалося довести справу до кінця та покарати вбивць. Дякуємо всім, хто підтримував у боротьбі за справедливість та покарання вбивць. Ми дякуємо Волинській обласній прокуратурі за відстоювання обвинувачення. Дякуємо нашим адвокатам Еллі Бордюженко і Олександру Волощуку. 4,5 роки ці люди завжди були з нами.
Убивць Катерини Литкіної засудили за статтею 115 Кримінального кодексу України (пункти 4, 12 частини 2), що звучить так: умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб. Один із засуджених перебуває в колонії на Львівщині, інший — на Полтавщині.
Софія ГАВРИЛЮК.
Читайте також: Жителі села, в якому зґвалтували й задушили семирічну Марійку Борисову, готуються до самосуду.
