Віктор Бурдак (справа) та Ігор Бартошик вважають, що причиною підтоплення полів є і переповнений магістральний канал.
У Седлищі на Любешівщині люди потерпають від підтоплення (Фото)
Поля за селом перетворилися на суцільні озера — хоч рибу запускай. Особливо переймаються господарі, які посіяли на зиму зернові. У воді пшениця спариться й пропаде — з того, що залишиться зверху, доброго врожаю марно чекати
Цьогорічна зима, яка була щедріша на сніги, порівняно з попередніми, підвищила ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із підтопленням населених пунктів та сільськогосподарських угідь. У Камінь–Каширському районі під загрозою весняної повені 12 сіл — Зарудчі, Заріка, Хоцунь, Цир, Седлище, Бучин, Велика Глуша, Мала Глуша, Видерта, Хотешів, Бузаки, Ворокомле. В основному, судячи з цього переліку, це населені пункти колишнього Любешівського району, де протікають річки Прип’ять і Стохід. Зокрема щодо села Седлище староста старостинського округу Людмила Ланевич, у якої ми поцікавилися ситуацією, сказала, що в самому селі поки що великої біди нема — хіба з льохів людям доводиться відкачувати воду. А ось поля в багатьох місцях підтоплені.
А вже седлищенці Віктор Бурдак та Ігор Бартошик — якраз ті, чиї посіви опинилися під водою — і розказали, й показали те, чим сьогодні переймаються вони й інші односельці. Ми їдемо за село, де колись були колгоспні поля, а тепер господарюють власники паїв.
— Седлище знаходиться в низині, — каже Віктор Бурдак. — Неподалік від його крайніх хат протікає Стохід. Але від річки принаймні нинішньої весни поки що загроза невелика. Інша справа тут на меліорованих свого часу землях.
Польовий шлях, що проліг вздовж магістрального каналу, непросто дається навіть потужному й надійному на бездоріжжі редакційному автомобілю. Особливо, коли повертаємо вбік і їдемо понад невеличкою, зарослою чагарником, боковою канавою, вздовж якої ями, що утворилися на місці загат, змайстрованих бобрами. Власне, незадовільний стан бокових канав, які мають стягувати воду з полів у магістральний канал, і є, як вважають наші попутники, причиною підтоплення полів.
Якби магістральний канал, куди збігається вода з бокових «стріл», був у задовільному стані, то критичної ситуації можна було б уникнути.
— Канави давно потребують очистки. Якби пройшовся по них екскаватор, то вони стягували б воду. І колись, ще за колгоспу, як меліоративна система працювала добре, то тут було сухо. А тепер он що маємо, — говорив Віктор Бурдак, коли ми вже прибули на місце й зупинилися, аби побачити поле, на якому стоїть вода. — Нелегка праця — обробити, засіяти. А яка буде віддача? Дякувати Богу, ми не без хліба. Але прикро, коли підрахуєш затрати й бачиш, що твої старання марні.
Чоловіки пригадали, як торік дощового червня картоплю, що вже цвіла, люди рятували. І владу місцеву просили про допомогу, і самі відкачували воду, аби восени хоч сякий–такий врожай зібрати. Причиною підтоплення, на їх думку, є не лише те, що бокові канави позаростали й не виконують свого призначення.
— Якби магістральний канал, куди збігається вода з бокових «стріл», був у задовільному стані, то критичної ситуації можна було б уникнути, — розмірковував Віктор Бурдак, коли ми зупинилися біля вщерть заповненого каналу, схожого нинішньої весняної пори на річку. — В ідеалі насоси мали б справно перекачувати воду у Стохід. Кажуть, що вони працюють, але, мабуть, не на повну потужність чи не достатня їх кількість, оскільки вода, як бачите, ось–ось перетече через польову дорогу, й тоді поле буде ще більш підтоплене.
Аби побачити, як люди борються з водою у самому Седлищі, ми побували на одному з обійсть на краю села. Господиня Валентина Бурдак зустріла нас на подвір’ї. Дрова жінка якраз складала. А заодно слідкувала за роботою насоса, який відкачував воду із льоху. Валентина Іванівна, виявляється, — седлищенська невістка: привіз її чоловік із Підмосков’я, куди їздив на заробітки.
– 38 років я вже тут, — розповідала вона. — Як тільки зробили меліорацію, то добре було — поля не замокали. І біля хати було сухіше. А потім сталось так, що закопали якось на зиму картоплю в скопцях, а вона вся погнила, коли весною підтопило.
І знову мова про те, що зараз бокові канави позаростали, а то й «самі люди позасипали їх сміттям». А через це й не виконують вони вже свого призначення.
… За прогнозом метеорологів, у північних районах Волині можливе затоплення заплавних територій і присадибних ділянок. У працівників підрозділів управління ДСНС України у Волинській області нині гаряча пора. У кінці лютого — з перших днів березня почалися роботи, пов’язані з відкачуванням талої води з окремих приватних домоволодінь, розташованих на низинній місцевості. 1 березня рятувальники працювали у селі Зарудчі на Любешівщині.
