Чому до Львівської лікарні, яку очолює волинянин Олег Самчук, з’їхались українці, яким пересадили органи

 Ці люди перенесли трансплантації. Рівно рік, як у місті розпочали робити перші пересадки органів. Тоді кожна з них, кажуть лікарі, була майже унікальною і надскладною. Нині  – це майже рутинна операція. І все більше людей погоджується віддати органи свої родичів після смерті, щоб інші могли жити.

У залі всі плакали, коли на сцену піднімався семінарист Любомир Миколишин. Поруч з ним були четверо людей, яких він врятував одним своїм рішенням.

У залі всі плакали, коли на сцену піднімався семінарист Любомир Миколишин. Поруч з ним були четверо людей, яких він врятував одним своїм рішенням. Його 47-річна мати раптово померла через розрив аневризми і син дав згоду на забір її органів. «Та людина впродовж всього свого життя наповняла серце і я тішуся за пана Віталія, який отримав мамине серце, це серце переповнене надзвичайної жертовної любові. Не лише ми з братом отримали життя, а ще чотири людини можуть жити. Та мамина любов вона повинна жити», - сказав Любомир.

Медики влаштували коридор пошани, коли померлу Наталію везли до операційної. Її серце, печінка та дві нирки продовжують жити у тілах чотирьох різних людей. Олена Штрой, якій пересадили печінку, нині щаслива, бо жива.

А ще пацієнти дякують медикам, які дали їм другий шанс на життя. Керівник Інституту серця Борис Тодуров згадав свою першу трансплантацію. Це було 20 років тому. Лікар у донорському контейнері ніс серце пішки, бо за ним навіть не відправили швидку. «Я плакав, падав, розбив собі коліна, була ожеледиця, мороз, холодно. Ми доїхали до інституту Шалімова, вперлися в закриті операційні двері, бо її закрили на ключ і всі пішли додому. Мені довелося вибивати ногою двері, завозити реципієнта, шукати вночі операційну сестру і зробити таким чином першу пересадку серця», - розповів Борис Тодуров.

У Львівській лікарні швидкої допомоги зараз готуються освоїти трансплантації легенів. Завозять обладнання і набираються досвіду. За рік там зробили найбільше в Україні посмертних пересадок.

Читайте також Подружжю, у якого народилась четверня, нарешті дадуть чотирикімнатну квартиру​.

«Одна підшлункова, шість сердець, дві печінки і 26 нирок. Те, що раніше говорилося унікальним, за рік стало звичайною операцією. Це дуже класно, до чого ми прагнули», - повідомив генеральний директор Львівської лікарні швидкої допомоги Олег Самчук, який налагодив пересадку органів у Ковелі, а потім переїхав до Львова.

 Медики кажуть, нині все більше родичів померлих дають згоду на забір органів. «Єдина державна інформаційна система трансплантації, яка існує в країнах, де розвинута трансплантація, вона запрацювала тепер і в Україні. Вона дозволяє підібрати пару донор-реципієнт. Коли з'являється в одній лікарні донор ми можемо визначити кому найбільше підходять ці органи», - пояснив генеральний директор Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль.