Мені проститься на землі усе (Поезія)
Відомий український поет Ігор Павлюк поділився з читачами «Волині» віршованими рядками, які нікого не залишать байдужими
Вже ніч поклала місяць на річках,
Як скрипалі кладуть смичок на струни.
Я плачу від високого гріха.
Так плакали повергнуті Перуни.
Я плачу від високого гріха.
А жалість в мене тільки тисне серце.
Хай хтось мене ненавидить, нехай.
Мені проститься на землі усе це…
Зі мною тут — іронія і біль.
Зі мною тут — готовність полюбити
Душі людської неба голубі
I сині очі — як вітри на житі.
О, вкрадена розбійнице степів!
Люблю тебе, розбійнице, такою.
Нікому не признаюсь, що хотів
Похованим би бути із тобою —
Посеред лугу, в затінку калин,
Без каменя і золота на грудях.
Щоб росами заплакані були,
Коли про нас уже забудуть люди.
Читайте також: «В слові ЛЮбЛЮ – два ЛЮ».