Фріду Кало й Дієго Ріверу об’єднували мистецтво й політичні переконання, проте їхній любовний темперамент відрізнявся кардинально.
Вдруге вони одружилися з умовою: «зв’язок буде виключно духовний — ніяких фізичних контактів»
Найвідоміших мексиканських художників Дієго Ріверу і Фріду Кало об’єднували політичні симпатії, творчі погляди, порочні звички, пристрасть до диких ексцентричних вчинків. А ще ці знаменитості були подружньою парою
Спільне життя екзальтованих особистостей було хаосом і божевільним карнавалом, далеким від романтичної ідилії та поетичного єднання душ. Два егоїсти дуже любили одне одного й боролися на ниві творчості з моменту доленосного знайомства до самої смерті.
Вісімнадцятилітня дівчина стала жертвою страшної автомобільної катастрофи. Вона провела цілий рік у лікарні, намагаючись одужати після множинних переломів ребер, кінцівок, хребта. Скалічена жінка, яка втратила можливість мати дітей, зуміла стати на ноги. До того ж, за місяці, коли була прикута до ліжка, Фріда відшукала власне покликання. На прохання дочки Кало-старший приніс у лікарню пензлики і фарби, щоб їй було чим зайнятися під час довгої реабілітації. Лежачи, Кало створювала свої перші картини, виливаючи на полотні біль і гіркоту душі, яка сумувала всередині поламаного тіла. Через дванадцять місяців із лікарні вийшла зріла художниця, яка буде страждати від болю до кінця життя і стільки ж часу шліфуватиме талант експресіоніста. Свої роботи амбітна дівчина віднесла на оцінку майстру Дієго Рівері, який на початок 1920-х уже був відомий усій Мексиці як видатний художник-монументаліст. Досвідчений живописець відразу ж розгледів дар гості, проголосивши: «Ця дівчинка — художник від народження».
Між маститим монументалістом і експресіоністкою-початківцем була двадцятирічна різниця у віці, яка їх зовсім не бентежила. Відомий ловелас якраз розлучився з черговою коханкою, був вільним і з великим бажанням захопився молодою колегою з важкою долею і дивовижним талантом. Досвідчений Дієго став першим коханням, другом, наставником і справжнім партнером Фріди по життю й творчості. Весілля відбулося в 1929-му, подружня резиденція одержала назву «голубий дім» і стала центром богеми, творчої інтелігенції мексиканської столиці. Чоловіка з дружиною об’єднували мистецтво й політичні переконання, проте їхній любовний темперамент відрізнявся кардинально.
Більшою велелюбністю відзначався старший на двадцять років Рівера, який старався не пропускати жодної спідниці.
Парадоксально, але більшою велелюбністю відзначався старший на двадцять років Рівера, який старався не пропускати жодної спідниці, а таких в оточенні зіркового художника завжди було багато. Дружина страждала. Мучилася, що не може народити коханому чоловікові дітей і задовольнити його потреби, але потім порозумнішала, прийняла правила гри, почавши заводити власні романи на стороні. До того ж, серед коханців цієї дамочки зустрічалися особи обох статей. Якось ревнивець-чоловік ледь не застрелив зрадницю, заставши її в обіймах знайомого скульптора. Захоплення художницею стало причиною сварки й розриву стосунків між подружжям Кало-Рівера та революціонером-іммігрантом Львом Троцьким, який деякий час проживав у «голубому домі», знайшовши собі тут політичне пристанище.
Читайте також За історичний твір волинянина назвали «великим другом грузинського народу» і опублікували його у Тбілісі.
Свого коханого чоловіка Фріда описувала так: «У мене було дві катастрофи — спочатку автобус, потім Дієго». Та ось терпінню настав кінець, сімейні стосунки остаточно дали тріщину — в 1939-му знаменита пара вирішила розлучитися. Вони більше не могли жити разом, але й порізно їм також залишатися було неможливо. Палкі натури витерпіли лише рік, знову оголосивши про заручини прямо з лікарняної палати, куди потрапила мексиканка, у якої загострився біль у хребті. Правда, на цей раз жінка поставила нареченому несподівану умову: тепер їхній зв’язок буде винятково духовним — ніяких фізичних контактів. У 1940-му відбулося друге весілля палких художніх бунтарів, які продовжили свої епічні сімейні баталії до смерті Фріди Кало, яка настигла її 13 липня 1954-го. Великій дочці мексиканського народу було 47 років.
Коли кохана жінка покинула цей світ, убитий горем вдівець написав: «Найжахливіший день у моєму житті. Я втратив свою любов назавжди. Надто пізно мені відкрилося, яке величезне місце в моєму серці займала любов до Фріди…». І хоч після її смерті Дієго знову одружився (на хазяйці художнього салону Еммі Уртадо), він пережив Фріду всього на три роки.
Марина ЛУГОВА.
