На Волині живе майстер дитячих мрій (Фото)

 Побачивши, скільки радості дарує його малечі облаштована ще років п’ять тому на подвір’ї ігрова зона, Павло Демчук взявся за втілення усіх їхніх мрій і змайстрував майданчик, де кожному із його восьми дітей знайдеться розвага до смаку.

— Насправді, це не так уже й важко. Якщо будеш мати бажання й прикладеш свої старання — все можна зробити, — зауважує чоловік, якому для облаштування майданчика згодилось насамперед вміння із виготовлення столярних виробів та праці з металом.

Читайте також: На дитячому малюнку був напис «Політ у нікуди» і двері зі словом «пекло»: хто полює на підлітків в Україні.

— Йому вся робота вдається — і в домі, й у полі, й на обійсті. Коли будувалися, він сам проєктував, планував, — розповідає його дружина Алла й додає, що зазвичай її чоловік робить усе своїми руками, а коли вони зводили будинок та сарай, то було кого й покликати на допомогу, бо в них велика й дружна родина.

— Якщо мені хтось каже, що не має грошей на те, щоб щось змайструвати дітям для відпочинку, завжди повторюю — можна взяти чотири шини, три вертикально закопати, а четверту зверху прилаштувати і вже матимете оригінальний столик зі стільчиками для розваг, — ділиться пан Павло, який, підключивши фантазію, майже все виготовив із підручних матеріалів, приміром, круглу карусельку змайстрував із розрізаного навпіл колеса від КамАЗа.

Премудростям столярування, зварювання, будівельних та ремонтних робіт Павло ніде не навчався, перейняв їх у своїх старших братів або ж у інших майстрів.

Як розповідає господар, премудростям столярування, зварювання, будівельних та ремонтних робіт він ніде не навчався, перейняв їх у своїх старших братів або ж у інших майстрів.

— Ще коли був холостяком, просив у Бога, аби послав мені хорошу сім’ю й діток. І нині щасливий, що маю кохану дружину й семеро синів та донечку Вірсавію, — ділиться чоловік, додаючи, що діти для нього — найбільша радість, і він повсякчас намагається дякувати за них Господу й не ремствувати, коли доводиться долати якісь життєві труднощі.

— Наші діти — то наш клопіт, — зауважує пані Алла, — та добре, що моя мама живе через дорогу. Вона у нас як «швидка допомога». Чоловік зай­нявся підприємництвом — продає будматеріали й часто відлучається із дому, а часом і мені кудись терміново треба, тож тоді діти лишаються із бабусею.

Нагадаємо, 12-річна дівчинка щодня витрачає години на похід по воду — її портрет став арт-об'єктом.

До речі, на минулий день народження пан Павло подарував дружині змайстровану для неї гойдалку, вже четверту в дворі. На ній найбільше й подобається жінці відпочивати, а що вона широка, то гойдаються разом із нею й діти.

— Найохочіше всі граються в пісочниці. Тільки завеземо пісок, як його вже й нема — порозвозили машинками на «будівництво». Та нічого, ще привеземо. Головне, що рухаються всі, бігають, граються, сміються, — усміхається мама рухливого багатодітного сімейства, до якого часто долучаються ще й сусідські діти.

— Коли вже Бог послав нам вісьмох діток, то він знає, що ми із цим справимось, — каже пан Павло, який сам виховувався у Матейках в багатодітній сім’ї, де ще зростало його п’ятнадцять братів та сестер.

Юлія МУЗИКА.