«Велике будівництво» чи «Велике крадівництво»? – розслідування «Еспресо» (Відео)

Про це йдеться в розслідуванні журналістів Еспресо.TV спеціально для програми «Вечір з Миколою Княжицьким».
 «Велике будівництво» – програма президента України. Але до чого тут президент? У його повноваженнях нічого нема про здійснення жодних будівництв. Це відповідальність уряду. Але, «какая разніца», коли треба на чомусь піаритися. Насправді, ніякої програми президента не існує. Є кошти, які витрачаються відповідно до затверджених Державного та місцевого бюджетів, так як це і було раніше. Але вирішили зробити додаткову рекламу президенту Зеленському. А заодно і на виготовленні цих табличок трошки вкрасти.

«Ви будете сміятися, але є такий ФОП «Володимир Зеленський», ну от просто повний збіг, який минулого року отримав у Харківській області замовлення на виготовлення наліпок «Велике будівництво» на кілька тисяч гривень.

 «Ви будете сміятися, але є такий ФОП «Володимир Зеленський», ну от просто повний збіг, який минулого року отримав у Харківській області замовлення на виготовлення наліпок «Велике будівництво» на кілька тисяч гривень. І оце фактично є всі видатки на «Велике будівництво». Але ніякого «Великого будівництва» як проекту самого по собі не було. Проект насправді виглядав трохи інакше: давайте візьмемо 1% державного бюджету, дамо його Укравтодору, щоб він його поділив між кількома фірмами з картелю з маржою, яку зашили туди всередину кошторису і яку вони дуже не хочуть показувати», – повідомив редактор сайту «Наші грош» Юрій Ніколов. 
 Візьмемо до прикладу інфраструктурні соціальні об’єкти. Офіс президента попросив список соціальних об'єктів, які будувалися чи планували будуватися у регіонах і назвав це «Великим будівництвом». З таким же успіхом можна було порахувати кількість дерев, які садять в кожній області і назвати цю цифру результатом «Великого садівництва».
  Одним словом: Володимир Олександрович, як Кім Ір Сен чи Кім Чен Ір «здійснює керівництво на місцях».
 Справа в тому, що жодного урядового документу, який би містив перелік об’єктів, умови участі в конкурсі цієї програми, умови відбору і якісь критерії – немає. 

 Міністр територій та громад Олексій Чернишов пояснював, що за його розпорядженням кожна обладміністрація визначила по 5 шкіл, садочків, спортзалів чи футбольних полів, котрі вони планують збудувати у 2020 році. Ці об'єкти все одно будувалися. Вірніше, раніше їх будували більше. Просто не називали «Великим будівництвом». Наприклад, голова Дніпропетровської обладміністрації Резніченко у звіті за 2017 рік відзначив, що в області побудовано та відремонтовано 25 шкіл та 17 дитячих садків. 
Шкода, що Порошенко чомусь не здогадався назвати це «Супер Величезним будівництвом». В 2019 році Мінрегіонбуд заявляв, що за рахунок Держфонду регіонального розвитку планує збудувати та відремонтувати 277 шкіл та дитсадків. А в 2020 році план на 259 шкіл та дитсадків уже назвали «Великим будівництвом». Володимира Зеленського ображало те, що на черговому перерізанні стрічки йому нагадували, що об'єкт фактично було збудовано за каденції Порошенка. І лише добудувано, як це і планувалося по термінах, після перемоги Зеленського.  
Якщо проаналізувати усі 10 об'єктів, які за словами міністра Чернишова нібито були «замороженими», а добудувалися лише завдяки «Великому будівництву», то згідно сайту «Мінрегіонбуду», де зазначено, коли відновилося будівництво і сайту «Прозоро», де вказана дата завершення аукціонів на будівництво - 9 з 10 цих об’єктів почали будувати у 2016-2019 роках. Єдиний з десяти об'єктів, який розморозили завдяки програмі Зеленського - дитячий садочок на 25 місць у селі Слобідка Козівського району Тернопільської області. Міністр же каже, що без президентської програми об'єкти б не добудували. Насправді, це неправда.
Кошти на програму були взяті з державного фонду регіонального розвитку, який створено у 2012 році. Відповідно до закону щорічний обсяг фонду має складати не менше 1% від доходів бюджету. Ці кошти і раніше витрачалися так як і зараз. Хіба що системніше і без витрат на піар президента.  

Читайте також Вакцинація – це найбільший і найтрагічніший провал влади, - Вікторія Сюмар​.

«Великим будівництвом» назвали всі великі будівельні проекти, які відбувалися в державі минулого року. Були початі за багато років до цього, продовжувались, висіли або за рік до того почалися – все, що будувалося більш-менш великого розміру, навіть сільські амбулаторії, просто назвали «Великим будівництвом», – редактор сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов
 А що ж з дорогами? Звідки гроші на них? І скільки їх побудували? І за яку ціну? Спробуємо розібратися.
 Як повідомив заступник голови ГО «Публічний аудит» Андрій Вігірінський, гроші взялися зі змін до податкового кодексу і бюджетного кодексу, які приймалися декілька років тому і передбачали надходження від акцизів за паливо і паливно-мастильні матеріали в окремий фонд, який назвали «Дорожнім фондом».
І темпи справді збільшуються. У 2020 році на ремонт та будівництво доріг було витрачено 120 мільярдів гривень. А у 2018 – лише 40 мільярдів. Дивно тільки те, що у 2018 відремонтували 3800 кілометрів доріг, а у 2020 – завдяки програмі «Велике будівництво», як ви зрозуміли - 4 000 км. Майже стільки ж.
 А скільки ж нових доріг було збудовано? Ви не повірите - аж чотирнадцять з половиною кілометрів. Ще шістсот кілометрів капітально відремонтували. І знову поставили рекорди: не даремно будівництво називається «велики»
Якщо в 2018 році на будівництві дороги №31 на Дніпропетровщині один кілометр коштував 42 млн грн, то в 2020 році – 190 млн грн.
 І в 2018, і в 2020 рр найпопулярнішим був середній ремонт доріг. 20218 року на це витратили 21 млрд, 2020 – 55 млрд. Одне дивно: середня вартість такого ремонту з вісімнадцятого до двадцятого року зросла вдвічі.
 У вісімнадцятому році кілометр такого ремонту коштував 5 мільйонів гривень, а у двадцятому – 11 мільйонів. При цьому на Дніпропетровщині він обійшовся у 27 мільйонів за кілометр, на Луганщині у двадцять чотири, і на Буковині у двадцять шість мільйонів.
 Журналісти вважають, що серед причин такого суттєвого зростання вартості робіт – картельна змова між найбільшими шістьма компаніями, які розділили шістдесят сім відсотків бюджету на дороги.
 Як стверджує «Дзеркало тижня», Європейський банк реконструкції та розвитку включив спеціальний розділ у контракт щодо надання кредиту на чотириста п'ятдесят мільйонів євро, який вимагає відсторонення від європейських проектів чотирьох клерків, які фальсифікували тендерні пропозиції.
 Звідки ж взялися додаткові кошти на те, щоб підвищити ціну на ремонт доріг? З ковідного фонду в основному. Про це багато говорилося. За ці кошти можна було придбати вакцини, допомогти підприємцям, збільшити медичні та освітні субвенції неспроможним громадам. Але все це вже інші історії, про які обов’язково розкажемо в наступних програмах.