Чи справді цукор — наркотик, і як уникнути небезпеки передозування?
«Гостювала в Києві у доньки й зятя. Уявляєте, в них якась фобія: солодкого не їдять і дитині не дають. Цукру взагалі не купують, кажуть, що він шкідливий. Я за онука боюся, адже для його організму потрібна глюкоза. Що ж це за така «мода» тепер?» — обурюється літня жінка і просить розсудити, на чиєму боці правда
«Ласуни схильні до алкоголізму й інших залежностей»
Це застереження американського ендокринолога Роберта Ластіга, професора Університету Каліфорнії в Сан-Франциско, либонь, найбільше вплинуло на свідомість споживачів і викликало в останнє десятиріччя у багатьох із них зміну смакових пріоритетів. Першу лекцію лікаря під назвою «Цукор: гірка правда» на YouTube подивилися понад чотири мільйони людей.
Чим «підкупив» слухачів Роберт Ластіг? По-перше, він спростував поширену теорію про те, що у проблемах зі здоров’ям винні ми самі, й визнав споживачів потерпілими. По-друге, розвіяв міф про причини ожиріння.
Закон збереження енергії стверджує, що всі калорії, які ми споживаємо, необхідно витратити, в іншому випадку вони будуть запасатися в організмі у вигляді жиру. З цього випливає головний помилковий висновок: або менше їжте, або більше рухайтеся, а якщо ви цього не робите, ніхто вам не винен. Вся відповідальність лягає на споживача. Проти такого підходу Ластіг веде багаторічну «священну війну».
Він переконує, що не всі калорії однаково корисні, з різної їжі вони засвоюються і запасаються по-різному. У цьому сенсі солодка їжа набагато небезпечніша, ніж жирна. А також доводить, що фізичні навантаження майже не допомагають схуднути, хоча й дають змогу наростити м’язову масу і дуже корисні для здоров’я.
Не всі калорії однаково корисні, з різної їжі вони засвоюються і запасаються по-різному. У цьому сенсі солодка їжа набагато небезпечніша, ніж жирна.
Так, люди сьогодні переїдають, погоджується лікар. Популярна література про здорове харчування вчить нас, що фастфуд шкідливий, тому що в ньому багато солі, жиру і цукру. Останній, на думку Ластіга, працює за тим же принципом, що й сильні наркотики. Більше того, система внутрішнього підкріплення або система винагороди в мозку влаштована таким чином, що внаслідок звикання до одного наркотику людина одночасно розвиває ймовірну залежність від інших, які запускають ті ж біохімічні процеси. Висновок: особа, що з дитинства привчена до солодкого, вже схильна до алкоголізму і наркоманії.
Проте сьогодні шкідливі кондитерські вироби, різноманітні напої рекламуються як корисні, мовляв «глюкоза необхідна мозку», а в «легких» продуктах відсутність жиру щедро компенсується цукром. Він міститься чи не в усіх магазинних продуктах харчування: хлібобулочних виробах, кетчупах, соусах, напівфабрикатах, соках, консервованих овочах тощо. Тому світове споживання цього доступного всім «наркотику» за останні 50 років збільшилося втричі.
Водночас ендокринолог застерігає, що близько чверті всіх випадків діабету в світі викликані не спадковістю, не абстрактним неправильним харчуванням або переїданням, а цілком і тільки надлишком цукру.
Як розрахувати безпечну норму «білої смерті»?
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує підтримувати знижений рівень споживання вільних цукрів протягом усього життя: не більше 10% від загальної спожитої калорійності, в ідеалі — до 5%. Заявляють, що це захищає від надмірної ваги, появи хвороб серцево-судинної системи та карієсу.
Отже, не дуже активному тридцятирічному чоловікові з ростом 180 см і вагою 70 кг потрібно не більше 50 г цукру на день. Зараз, за статистикою, в середньому людина споживає його 40 кг на рік, що становить на добу приблизно 109 грамів, а це більш як удвічі перевищує норму.
Втім, навіть якщо ви не підсолоджуєте чай і каву, не полюбляєте тістечка, вільні цукри потрапляють в організм, адже вони додаються до продуктів промислового виробництва, в натуральному вигляді містяться у меду, фруктах. До них належать насамперед моносахариди фруктоза і глюкоза, а також сахароза, тобто наш звичний столовий цукор.
Рекомендовані ВООЗ обмеження не стосуються тих цукрів, що містяться в натуральному вигляді у фруктах, овочах, від них відмовлятися не можна.
Чому його називають «білою смертю»? Цукри є так званими швидкими вуглеводами. Вони практично миттєво всмоктуються у кров, швидко і різко підвищуючи у ній рівень глюкози. Це своєю чергою змушує підшлункову залозу терміново виробляти гормон інсулін, що може спричинити передчасне відчуття голоду і бажання його втамувати солодким. Щойно швидка енергія буде доставлена у клітини, рівень глюкози знову опуститься. Ви йдете їсти, потім вам знову хочеться поліпшити собі настрій… і все по колу. У результаті — ожиріння та діабет.
Але зверніть увагу, що ВООЗ не радить повністю відмовитись від вільних цукрів. Мова йде саме про зниження рівня споживання, яке у сучасної людини перевищило всі розумні межі.
Крім того, рекомендовані ВООЗ обмеження не стосуються тих цукрів, що містяться в натуральному вигляді у фруктах, овочах, від них відмовлятися не можна. Можна готувати смачні й корисні десерти із горіхів, меду, ягід, сушанину.
Також додайте у свій раціон складні вуглеводи — крупи, бобові, овочі. Вони складаються із тисяч молекул глюкози, зв’язаних між собою, — тому енергію ви однозначно із них отримаєте, але вони всмоктуватимуться у кров поступово, не спричиняючи стрибків інсуліну. Зменшують потяг до солодощів квашені овочі. Замість шкідливих десертів потіште себе чорним шоколадом. Пийте достатньо води, щоб довше почуватися ситими і «вимити» з організму зайвий цукор.
Оксана КРАВЧЕНКО.