Алкоголізм страшний у будь-якій формі, але запійний гірший за всі інші.
Пішов у запій… на заробітках у Польщі
«Де відбути карантин?» — головне питання заробітчан у цей специфічний період. Сидіти в ізоляції два тижні в чужій країні і проїдати ще не зароблене? Дехто вибирає цей варіант, але переважно українці їдуть піднімати сільське господарство Польщі протягом 14, а потім — упродовж 10 днів. І хоч господарям мало радості кожну декаду приймати нових людей, однак здебільшого погоджуються…
В Олега (назвемо його так) перший тиждень карантину пройшов без пригод: ходив на роботу, працював у середньому темпі і навіть мовчав про те, як добре йому буде на підприємстві. За нього це робили його колеги. Щоранку демонстративно голосно повторювали, як мантру: «За такі гроші працювати не будемо!»
В Олега все було добре до… дня народження одного з працівників. 36 років виповнювалося Василеві, і він запросив земляків на шашлики. Мангал стояв біля хати, пляшка горілки на п’ятьох… Правда, після того, як виявилося пізніше, ще було пиво. Спати всі вклалися рано, бо ж о 6.00 — підйом до праці!
Однак о 4.30 двері на вулицю голосно зарипіли, та ніхто особливо не звернув на це уваги: ранкова дрімота заколисала всіх. О шостій виявилося, що Олега ніде нема. До обіду і до кінця дня. Куди пішов? Для чого? Що з ним сталося? До кінця його карантину залишалося три дні.
І поїхали українські хлопці польським селом шукати пропажу. Знайшли швидко — біля місцевого магазину, в рові. Він був весь мокрий, брудний, сонний і п’яний.
І поїхали українські хлопці польським селом шукати пропажу. Знайшли швидко — біля місцевого магазину, в рові. Він був весь мокрий, брудний, сонний і п’яний. Викликали господаря, завантажили в автомобіль, привезли. Відпоїли гарячим чаєм. Господар понервував, розмовляв різко, але без скандалу. Здавалося, все якось наладиться. Але… Наступними ночами історія повторювалася. Виходив Олег з хати то о третій, то о п’ятій ранку і кудись ішов. Навіть у зливу та сильний вітер. Знаходили, повертали. Поїли гарячим чаєм, висушували одяг.
Читайте також у нас: У громаді на Волині прибрали біля пам’ятника українсько-польському примиренню (Фото).
…У перший же ранок після закінчення карантину господар сказав йому збирати речі і викликав перевізника. Олег забрав зароблені гроші (ті, що залишилися після походів до магазину) і врешті сів у бус. Очі ховав, голову відвертав. Тяжке, мовчазне прощання.
Буквально через годину у найближчому містечку біля супермаркету Олега оштрафували поліцейські за те, що був без маски. Там же він і загубився.
Після роботи земляки-українці разом із господарями обговорювали те, що сталося з Олегом. Логічного пояснення не знаходили. І тут, як вибух гранати посеред подвір’я, — фраза одного з хлопців:
— Він взагалі-то служив в АТО…
УРОК ПЕРШИЙ: Щоб «зламатися», потрібно рятувати все і всіх, окрім себе.
УРОК ДРУГИЙ: Порятунок «зламаних» героїв — справа рук… держави з мережею доступних реабілітаційних центрів замість візи на роботу в Європу. А ще потім із вимогою: «Ти зобов’язаний сплатити податок!..»
До теми
За Бугом задоволені: українці масово відкривають у них свій бізнес
З минулого року число наших земляків, які у сусідній країні хочуть розпочати власну справу, зросло на третину. «Пандемія розкрила нову тенденцію у трудовій імміграції з України – торік до неї приєдналися власники збанкрутілих малих та середніх фірм, котрі активно шукають роботу в Польщі. Згодом, коли вони вивчають мову, адаптуються – відкривають свою справу», – йдеться у публікації Аналітичного центру Gremi Personal. Це – позитив для польської економіки.
Наприкінці 2020-го в Польщі зареєстрували понад 21,5 тис. іноземців, котрі займаються підприємництвом. Це на 11% більше, ніж попереднього року. Найбільше серед них було з України.
Анастасія ПЕЦЕНЮК, дослідниця європейського заробітчанства.
