Чиновники з Луцька проігнорували вшанування пам’яті автора славня Волині (Відео)

З нагоди 80-річчя від дня народження композитора Горохівщина оголосила 2021-й Роком славного Піснедара, заслуженого працівника культури України, Почесного громадянина Волині

Уже не 18-та весна, яку в юності лірично оспівав в одному зі своїх перших творів пісняр-початківець, а 80-та прилетіла в наш край на крилах його «Журавлів» відтоді, як 6 квітня 1941 року — ​в день народження Степана Кривенького — ​Господь засвітив його яскраву зорю, обдарувавши великим талантом. Його серце українця-патріота перестало битися в розквіті творчих сил 29 років тому. «За цей час він міг би подарувати ще багато прекрасних пісень, — ​мовив із сумом Володимир Онищук — ​керівник хору «Хлібодар», створеного Степаном Федоровичем у його рідній Вільхівці. — ​Хоча був би не менш знаменитим, якби написав лише одну пісню-гімн «Волинь моя», яку тепер співають по всьому світу — ​в Європі, Америці, Китаї та Японії».

 Ще за життя композитора народ називав його пісні своїми — ​дорогими й рідними. Серед них — ​і «Пісня про Горохів» Степана Кривенького. Записана у найпершому конкурсному виконанні автора й талановитого співака Миколи Гриба, вона була позивними культурно-мистецької події, що відбулася в Горохові 6 квітня з нагоди 80-річчя від дня народження композитора та проголошення 2021-го його Роком.

Сценарій дійства написала керівник народного аматорського драматичного колективу Горохівської «Просвіти» Валентина Гриб, вклавши у нього всю свою обдарованість і душу. За давнім українським звичаєм розпочалося воно на майдані Незалежності біля пам’ятника Тарасові Шевченку зі спільної молитви, яку звершили старший декан Горохівського деканату ПЦУ, настоятель Свято-Вознесенського храму Горохова отець Андрій Сидор та церковний хор.

 

Духовний наставник виголосив зворушливу проповідь про Степана Кривенького, підкресливши, що його пісні, як і Горохів, житимуть сто віків.

Аеропорту, що будується в селі Мирне, планують присвоїти ім’я Степана Кривенького.

— Знаменитий митець увічнений у пам’ятнику та меморіальній дошці на Будинку культури в його рідній Вільхівці. А сьогодні він зображений на банері, нерозлучний зі своїм баяном, — ​мовила ведуча Валентина Гриб, запрошуючи для проголошення 2021-го Роком Степана Кривенького голову Горохівської міської ради Віктора Годика.

Нагадаємо, про луцького скульптора зніматимуть кіно.

Мер міста розповів, що давно виношував у серці цей задум: вшановувати на головному майдані видатних людей рідного краю виготовленням банерів на їхню честь. Втілення ідеї в життя розпочалося з проголошення 2019-го Роком Олександра Корецького з нагоди 100-ліття від дня народження знаного художника-іконописця. Тепер цієї честі удостоєний Степан Кривенький.

 

Над створенням банера працювали художник Василь Музичук, очільник культури в штатній структурі Горохівської міської ради Олександр Шепшелей, директор НД «Просвіта» Тарас Гриб та інші. Крім того, за домовленістю із засновником групи компанії «Вілія» Євгеном Дудкою, аеропорту, що будується в селі Мирне Горохівської територіальної громади, планують присвоїти ім’я Степана Кривенького. Про це проінформував під аплодисменти присутніх Віктор Годик.

Головний редактор «Газети Волинь» Олександр Згоранець зазначив, що не був особисто знайомий із Степаном Кривеньким, але дуже дорожить дружбою з його донькою Лесею Влашинець. Разом із нею колеги з обласної газети при кожній нагоді, буваючи у відрядженнях, з насолодою та гордістю співають пісню «Волинь моя». Хоча, як зізнався Олександр Згоранець, його улюбленим є інший твір композитора — ​«Пісня про Горохів».

У записі прозвучали «Журавлі» у виконанні квартету в складі Олександра Корецького, Миколи Лукашевича, Ярослава Ємчика й автора — ​Степана Кривенького. Молитвою лунала пісня Степана Кривенького на слова Петра Гоця «Молюсь на тебе, краю мій» у виконанні народного аматорського ансамблю «Горохівчанка» НД «Просвіта». Полинула на майданом «Посвята Степанові Кривенькому» у виконанні аматорського хору «Освітянка», написана Ігорем Каськом і Тамарою Мазурок.

 

Не могла важлива подія обійтися без участі дітища Степана Кривенького — ​народного аматорського хору «Хлібодар» (керівник Володимир Онищук), що приїхав на урочистість із піснею «Чого ти хочеш, Україно?» Разом із «Хлібодаром» потім весь майдан Незалежності співав «Волинь моя».

Продовжилося дійство у селі Вільхівка, біля новозбудованого храму Покрови Пресвятої Богородиці, поряд із яким — ​могили Степана й Марії Кривеньких. Квіти до них поклали, з-поміж інших, заслужений архітектор України Юрій Казмірук та троюрідний брат Степана Кривенького Володимир Зелюк. Саме вони, за фінансової допомоги керівника СГПП «Рать» Луцького району Віктора Шумського, провели реконструкцію пам’ятника Піснедару.

 

Настоятель храму отець Володимир Луньо відправив літію, а в проповіді порівняв пісні Кривенького за їх духовністю, любов’ю до рідного краю з молитвою.

…Дивувалися люди, що важливу подію в Горохові зігнорували високі посадовці з Луцька, керівники Волинського обласного науково-методичного центру культури. Однак, на думку багатьох, пам’ятне дійство і без них нітрішки не втратило своєї значимості. Адже пісні Степана Кривенького співає народ, відтак вони вічні, як молитва.

Олег ДІДИК.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.