![Волинський археолог знайшов забуту річку на Поліссі](https://volyn.com.ua/content/thumbs/750x500/n/5o/dqjwy3-yt5kfkjrikhkxtgbnoai55v6pkl4j5on.jpg)
Річки Волині приховують ще чимало таємниць.
Волинський археолог знайшов забуту річку на Поліссі
Спочатку річка Люцимер належала до Чорноморського басейну, а внаслідок діяльності людини стала нести води у Балтійське море
Нарис Сергія Панишка «Забута Волинська річка Люцимер» вийшов у збірнику «Дніпро — Даугава — Німан: міжцивілізаційні контакти в середньовічні часи», який був виданий Інститутом археології НАНУ цього року.
«З метою наповнення Королівського, а згодом і всього Дніпровсько-Бузького каналу водою впродовж XIX ст. було споруджено кілька водоживильних систем, що збирали воду з межиріччя верхньої Прип’яті, Піни та Рити. Із цього часу, колишня річка Люцемер, яка раніше впадала у Прип’ять, стала частиною Турської осушувальної системи і її стік було спрямовано у Дніпровсько-Бузький канар, а звідти, через Мухавець, Західний Буг та Віслу до Балтійського моря. Тобто, внаслідок антропогенних чинників басейн річки Люцемера та навколишні території змінили басейнову належність з Чорноморської на Балтійську. Випадок досить рідкісний», – пише волинський археолог.
Інформація про забуту волинську річку Люцемер важлива для реконструкціі шляху з Балтійського у Чорне море. У різні періоди його називали Бурштиновий шлях або шлях «Із Варяг у Греки». І якщо друга половина маршруту відома, то щодо сухопутних ділянок між Західним Бугом і Прип’яттю науковці ламають списи.
Інформація про забуту волинську річку Люцемер важлива для реконструкціі шляху з Балтійського у Чорне море. У різні періоди його називали Бурштиновий шлях або шлях «Із Варяг у Греки».
Найпоширенішою є думка про проходження волоку між басейнами річок Мухавця та Піни (у сучасній Білорусі). Волинський краєзнавець Олексій Демедюк вважає, що шлях пролягав безпосередньо від Прип’яті по заболоченій ділянці до озера Люцимер, а далі по системі дрібних водотоків та озер до верхів’їв річки Рати. Український археолог Андрій Петраускас запропонував локалізувати перехід з Прип’яті до Західного Бугу у районі літописного Угровська.
Читайте також: Що робив вікінг на березі Пулемецького озера?
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/j/cx/wcjkll-0x-1-900x600-xjgoqhblwhkrftcstjtvx6hr7gckicxj.jpg)
Ось так текла річка Люцимер. / Ілюстрація з видання «Дніпро — Даугава — Німан: міжцивілізаційні контакти в середньовічні часи. Нариси» (Київ: ІА НАН України, 2021).
Сергій Панишко не відкидає згаданих варіантів і вважає, що шлях міг проходити і по річці Люцемер, яка протікала по заболочених просторах лівобережжя верхів’їв Прип’яті до XIX ст. Науковець реконструював маршрут. Отож, річка Люцимер витікала з однойменного озера, протікала через озера Тур, Оріхове, Оріховець, Острів’я і впадала у Прип’ять біля села Невір нині Камінь-Каширського району.
Читайте також: Як ми шукали таємниці літописного Угровська (Фото, відео)
«Зважаючи на традицію влаштування на торгових шляхах проміжних пунктів у місцях злиття річок, щось подібне могло розміщуватись і у селі Невір. Відкриття такого поселення стане додатковим аргументом на користь проходження торгового шляху по забутій волинській річці Люцимер», – пише Сергій Панишко.
![](https://volyn.com.ua/content/thumbs/800x/a/iw/uvyg2c-0x-1-900x600-ue2aajavcuc7srr3jwp3jawtu7xkriwa.jpg)
Сергій Панишко має 62 публікації, з них — 58 наукових і 4 навчально-методичного характеру. / Фото vf-ndc-oasu.ucoz.ru.
![Telegram Channel](https://volyn.com.ua/src/img/channel.jpg)