Анатолій Римар до кінця своїх днів пам’ятав усі параметри церкви і те, що на її будівництво пішло 150 тисяч цеглин.
Будівничий храму на Волині відійшов у Вічність
У віці 77 років життя закінчився земний шлях Анатолія Степановича Римаря – жителя села Полонка Луцького району, будівельника від Бога
Хоч не мав він спеціальної освіти, але був наділений особливим професійним чуттям і фантазією, які успадкував від батька. Ці таланти плюс працелюбність та принципове несприйняття халтури вивели його в передовики будівельної справи. А в 1981 році за успіхи в роботі бригадир комплексної бригади пересувної механізованої колони № 173 тресту «Волиньсільбуд» Анатолій Римар навіть був удостоєний ордена Леніна.
Чи бачив чудо під час роботи? Бачив. Коли упав із 7-метрової висоти і залишився неушкодженим.
Упродовж чотирьох десятиліть він спорудив багато об’єктів — школи, дитсадки, житлові будинки. Та найголовніший все-таки храм Різдва Пресвятої Богородиці у селі Полонка. Чималу за розмірами церкву 1992 року Анатолій Римар звів із синами Юрієм і Миколою та їхнім товаришем Андрієм Мірошниченком. Сам намалював в уяві проєкт, сам зробив розрахунки, разом із хлопцями мурував і штукатурив стіни. Чи бачив чудо під час роботи? Бачив. Коли упав із 7-метрової висоти і залишився неушкодженим.
Читайте також у нас: «Кавалер ордена Леніна разом із синами звів храм».
Віримо, що Господь не забуде заслуг будівничого храму і воздасть йому за них сторицею. Висловлюємо щире співчуття синові покійного, заступнику головного редактора «Газети Волинь» Миколі Римарю у зв’язку з непоправною втратою. Сподіваємося, що його батько вже склав перед Творцем свій найголовніший екзамен, і Господь прийме Анатолія Степановича у свої Небесні оселі, даруючи його душі вічне блаженство.
Щиро — колектив редакції «Газети Волинь».
