І хоч у колекції Валерія Потапчука малі архітектурні форми – фантазія майстра не має меж.
Бджолина сім’я мешкатиме у вежі Луцького замку
Валерій Потапчук із Дубна Рівненської області, зростаючи в історичному містечку, з дитинства любив прогулюватися навколо фортеці, яку жоден ворог не зміг узяти приступом, спостерігати за її величчю, зазирати у щілини середньовічних мурів. У дорослому віці цікавість переросла на незвичне хобі — чоловік із каменю за власною технологією створює мінізамки. У його доробку більше трьохсот архітектурних композицій
52-річний майстер ще на початку 2000-х років захопився ландшафтним дизайном. Якось Валерій Потапчук зробив біля власного будинку невеличку водойму і захотів її якось по-особливому декорувати. Так з’явився перший архітектурний витвір з природного плоского каменю. Коли його побачила сестра, попросила виготовити щось подібне і їй. Тоді чоловік зрозумів, що його роботи не просто приваблюють око, але й цікаві та подобаються людям.
Доробок майстра настільки захоплював людей, що до чоловіка звернувся директор місцевого Державного історико-культурного заповідника Леонід Кічатий з пропозицією виготовити для замку мініатюрні архітектурні споруди.
— Цю мініатюрну споруду хтось зламав, певно, досліджував, що і як там зроблено. Але я побудую їй новий замок, — каже Валерій Дмитрович.
Педагог за фахом, керівник гуртків дубенського Будинку дітей та молоді, захопився новим хобі — будівництвом водойм та водоспадів, унікальних мінізамків із природного каменю. Сам вигадує та малює ескізи. Для основи обирає великий плоский мінерал, який надихає на подальшу працю.
— Саме камінь визначає форму майбутньої архітектурної споруди. Далі роблю креслення і творю, як підказує душа, — розповів Валерій Потапчук.
Кожний із його виробів міцний і стійкий — не боїться ні дощу, ні вітру, ні снігу, ні морозу. Не витримують мініатюри тільки людської необережності.
За його словами, спочатку за основу брав пінопласт, який обклеював природним каменем. Різьбяр Сергій Яковчук за ескізами майстра робив із дерева вікна, двері, колони, що слугували основами форми, з яких виливались вироби з гіпсу.
Доробок майстра настільки захоплював людей, що до чоловіка звернувся директор місцевого Державного історико-культурного заповідника Леонід Кічатий з пропозицією виготовити для замку мініатюрні архітектурні споруди. Так на території Дубенської фортеці виросло ціле містечко із 12 фантастичних замків. Кожний із його виробів міцний і стійкий — не боїться ні дощу, ні вітру, ні снігу, ні морозу. Не витримують мініатюри тільки людської необережності. На жаль, з часом і там залишилося лише декілька експонатів поблизу палацу Любомирських.
Два роки у чоловіка була творча перерва, а цьогоріч знову взявся майструвати. Вперше у колекції з’явилася церква, а нещодавно на замовлення перетворив діючий бджолиний вулик на вежу луцького замку Любарта. Загалом у доробку Валерія Потапчука більше трьохсот мініскульптур, які він продає та дарує. Серед них — казкові замки, фортеці, млини, годинникові башти.
Читайте також: Нотатки туриста: у Луцьку – найдовші історичні підземелля в Україні (Фото)
З минулого року дубенчанин працює у Волинському обласному еколого-натуралістичному центрі. Тут він відкрив власну майстерню, у якій передає дітям свої вміння і досвід.
