«Ми вже не раз відроджувалися. Щоб катам було видніше, кого відстрілювати насамперед»
На 79-му році життя відійшов у засвіти відомий письменник та громадсько-політичний діяч Володимир Яворівський (на фото)
«Завершив земний шлях видатний українець Володимир Яворівський, – першим повідомив цю сумну звістку на своїй сторінці у Facebook письменник Василь Шкляр. – Донька Леся близько півночі так і написала мені два слова: «Тато пішов». Іншого вона не змогла вимовити. Не можу і я. Володю, ти пішов. Я вже не зможу тебе обійняти. З невимовним болем обіймаю твоїх рідних». Шкляр наголосив, що літератор випромінював енергію і до останнього дня працював над книгою всього свого життя про Тараса Шевченка.
Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі яскраві вислови Володимира Яворівського з його творів та інтерв’ю:
l «Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів».
l «І все-таки мудрість не в тому, щоби не впасти, а в тому, щоби таки впасти й підвестися тоді, коли всі думають, що ти впала назавжди…»
l «Ти помітив, що люди низького росту весь час навшпиньки стають, купують черевики на вищому каблуці, а високі горбляться. І їх, синку, не називають горбатими».
l «Більше за очі знає лише серце, але його не намалюєш…»
l «Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло».
l «За такого півня деякі непоказні курочки готові нести писанки».
l «Жити-то можна, але проблема в тому, щоб вчасно померти».
l «Камо грядеші?» Та не панікуйте, ми нікуди не йдемо. Чекаємо манни небесної».
l «Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього».
l «Лише перед в’язнем тюремник почуває себе вільним».
l «Ми вже не раз відроджувалися. Щоб катам було видніше, кого відстрілювати насамперед».
l «Насолоджуємося свободою слова. А діла?»
l «Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу».
l «Пішли в народ, повернемося після смерті».
l «Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою серед білого дня».
l «Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає».
l «Сьогоднішня Україна: крик душі і мовчання розуму».
l «Сама свобода нікому нічого не дає. Це лише стан душі людини, який дає можливість домогтися навіть неможливого».
l «Хрести на могилах – як знаки додавання між минулим і майбутнім».
l «Я постаршав ще на одну істину».
l «Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!»
Наша довідка:
Володимир Яворівський у 1984 році отримав Шевченківську премію за повість «Вічні Кортеліси» про трагедію волинського села Кортеліси, яке 23 вересня 1942 року спалили гітлерівці та розстріляли 2875 його жителів, серед них 1620 дітей.
Очолював Національну спілку письменників України з 2001 по 2011-й. Останні його романи, які вийшли в 2019 та 2020 роках, були присвячені княгині Ользі («У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга – велика грішниця, яка стала святою») та гетьману Івану Мазепі («Іван Окаянний: найстрашніші дні гетьмана Мазепи»).
Радіоколумніст «Українського радіо», протягом багатьох літ вів програму «Що ж ми за народ такий?..» Трансляція останнього випуску авторської публіцистичної передачі «20 хвилин з Володимиром Яворівським» відбулася на «Українському радіо» 18 квітня об 11.40 вже після його смерті…
Окрім літературної діяльності, Володимир Яворівський вів активне політичне життя з 1980-х років. Був одним із засновників Народного руху України та боровся за проголошення незалежності України. Обирався у Верховну Раду протягом шести скликань – останні два рази від Блоку Юлії Тимошенко.
Василина СМЕТАНА
