Працював у Польщі, а на війну покликав друг: подробиці про загиблого на Донбасі жителя Волині

На Донбасі від рук російських найманців продовжують гинути українські військові. У четвер, 22 квітня, в зоні проведення Операції Об’єднаних сил у Донецькій області від осколкових поранень помер житель Волинської області, розвідник 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади Олександр Луцик. 18 травня йому мало б виповнитися 39 років.

Детальніше про загиблого – в матеріалі OBOZREVATEL.

До служби їздив на заробітки в Польщу

Тіло загиблого воїна доправлять у рідне село Годомичі на Волині в неділю, 25 квітня. Тут Олександр народився і виріс, закінчив школу.

Всі ці роки чоловік, як і багато жителів західної України, їздив на заробітки в Польщу.

«Після школи він пішов у профтехучилище в Маневичах, отримав спеціальність столяра. Там він одружився і жив тривалий час. Однак його сімейне життя не склалося, вони з дружиною розлучилися, і він повернувся знову до нас, у Годомичі», – розповідає рідна сестра загиблого Наталя Бортник.Власних дітей в Олександра не було. Зате він дуже радів своєму племіннику, якого народила Наталя.

Всі ці роки чоловік, як і багато жителів західної України, їздив на заробітки в Польщу. Працював там будівельником. Але одного разу отримав травму, після цього вже залишився вдома, шукав роботу в Україні.

Читайте також: На Сході загинув 38-річний військовий з Волині.

Поїхати на війну вмовив друг

Свій перший контракт із ЗСУ Луцик підписав восени 2019 року терміном на три роки.

«Його умовив його друг. Коли Сашко зібрався їхати на Донбас, я була вагітною, він мені тоді і сказав, що їде воювати. Він був дуже розважливий, розповідав, чому він збирається захищати Україну. Навіть не так давно повідомив, що як тільки контракт закінчиться, він укладе новий. Хотів уже присвятити себе військовій службі», – каже Наталя.Загибель Олександра для рідних стала громом серед ясного неба. Батьків у нього вже немає, залишилися тільки сестра і брат.

У селі про нього згадують як про добру, веселу людину.

«Він був товариським, у нього завжди було багато друзів. Він і в громадському житті села брав участь. Нам дуже шкода, що він загинув», – каже староста села Годомичі Любов Григорівна.

Ховати Олександра будуть у рідному селі в неділю, 25 квітня.