У Раді Європи закликали Україну розслідувати можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства Шеремета
У МВС України заявили, що записи, які свідчать про можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства, відповідають нинішній версії слідства
У Раді Європи закликали українську владу урахувати свідчення щодо можливої причетності КДБ Білорусі при розслідуванні убивства журналіста Павла Шеремета. Як повідомляє Укрінофрм, про це йдеться в доповіді Платформи Ради Європи захисту журналістики та безпеки журналістів, інформує detector.media.
«У світлі нових свідчень про можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства Павла Шеремета ми закликаємо українську владу провести нове розслідування щодо обставин навколо цього убивства», – говориться у доповіді.
За актуальною статистикою, станом на 28 квітня та починаючи з 2015 року, на Платформі зареєстровано 60 повідомлень про загрози безпеці або діяльності журналістів в Україні.
Окрім цього 7 повідомлень надійшло з території тимчасово окупованого Криму та 3 випадки – з ОРЛДО. Також щодо України у Раді Європи констатують п’ять випадків ув'язнення журналістів та п’ять скоєних убивств представників ЗМІ.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». 12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.
За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко, разом з нею був Андрій Антоненко, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.
Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. Наразі Юлія Кузьменко залишається під домашнім арештом, стосовно Яни Дугарь продовжує діяти запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань, Андрій Антоненко перебуватиме під вартою до 21 травня.
22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і наразі триває.
4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.
Записи передав бельгійському виданню EUobserver Ігор Макар, колишній заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал».
Записи передав бельгійському виданню EUobserver Ігор Макар, колишній заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал».Також Макар передав Україні запис розмови силовиків Білорусі та погодився свідчити в справі про вбивство журналіста Офісу генерального прокурора України.
У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.
