Чи матиме благодать паска, освячена вдома?

Воскресіння Христове – радісне та світле свято, до котрого готуються заздалегідь із особливим трепетом. У нинішній непростий пандемічний час перед Великоднем точиться чимало дискусій – як освячувати паски, йти у храм на святкову літургію в пасхальні дні чи залишатися вдома біля екрана телевізора?

…чому заряджена вода Алана Чумака лікувала глядачів?

Україна зараз перебуває на піку третьої хвилі коронавірусу, в 9 регіонах та в місті Києві діють обмеження «червоної» зони. Як і торік, побоювання викликають прийдешні травневі свята і Великдень: є ризик, що після тривалих вихідних, поїздок до родичів і в гості, походів до церкви число хворих збільшиться. На думку головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, розглядається варіант перебування парафіян у храмі, але з дотриманням карантинних обмежень, а частина все­таки повинна слухати службу на вулиці. Плюс формат Великодня онлайн, який був у минулому році. Щодо запровадження суворіших заходів — ​вирішуватимуть на місцях. Останніми днями уряд продовжив до 30 червня режим надзвичайної ситуації в Україні. Це, підкреслили, насамперед стосується органів державної влади та їх постійної готовності щодо протидії пандемії. Водночас це ще одне нагадування всім українцям: ми маємо залишатися обачними та обережними, менше виходити в людні місця, аби не стати жертвами і носіями цього небезпечного вірусу.

Реклама Google

Я поцікавилася у знайомих, як вони планують освячувати паски. Економіст пані Любов, яка мешкає у Володимирі­Волинському, сказала, що вона все ж таки хотіла б побувати в пасхальну ніч у храмі в рідному селі Млинище. Торік, зазначає, були побоювання, а тепер якось ніби безпечніше… «Якщо в 2020­му ходила, то й тепер, звісно, піду. Уявляєте, яке піднесення переживаєш, коли хористи разом із парафіянами, несучи хоругви, тричі хресним ходом обходять навколо церкви. І під супровід церковних дзвонів священник окроплює паски», — ​емоційно мовила ще одна вірянка цього храму, колишня вчителька Надія Петрівна. Журналістка пані Валентина зазначила, що в церкву, як і попереднього року, піде обов’язково, буде в масці й уникатиме скупчення людей.

Якщо вода «заряджалася» через екрани телевізорів, то чому не діятиме Божа благодать, якщо окропити свяченою водою пасхальний кошик вдома після прочитання відповідних молитов?

Більшість із тих, з ким розмовляла, заявили, що при найменшій можливості (а така буде) варто йти до храму. Частина з них переконана, що в церкві захворіти майже нереально, бо там Божа благодать і є захист. Хоча були й такі, хто вважає, що в нинішній ситуації найкраще все ж таки не ризикувати й залишитися біля телеекранів. Лунали також пропозиції, аби священники йшли на вулиці й обряд освячення здійснювали біля обійсть.

Напевно, категоричність тут зайва. І мені пригадалася подія багаторічної давності. Наприкінці 1980­х — на початку 1990­х років відомий цілитель Алан Чумак через телесеанси «заряджав» воду, креми, мазі тощо. Чому деякі наші громадяни, які прискіпливо слідкували за тими чудотворними діями, вірили в цілющу властивість усього, зарядженого «магом», а тепер зовсім не хочуть визнавати справжності онлайн–ритуалів? Якщо вода «заряджалася» через екрани телевізорів, то чому не діятиме Божа благодать, якщо окропити свяченою водою пасхальний кошик вдома після прочитання відповідних молитов? Спілкуючись зі священниками, почула, що, наприклад, ПЦУ упродовж всього періоду пандемії дотримується карантину, не ставить людей перед альтернативою, однак наголошує на особистій відповідальності кожного.

…як європейці відзначають воскресіння Христове

Віряни західного обряду відсвяткували Великдень ще 4 квітня. Уродженка Нововолинська Людмила Лех, яка більше десяти літ проживає в італійському містечку Ходжа, поділилася враженнями від святкування Пасхи там, на Апеннінському півострові. Отож, на Великдень там оголосили триденний локдаун. З 3 до 5 квітня було дозволено пересуватися тільки в межах свого регіону для відвідування родичів. У країні були закриті школи, ресторани, музеї, більшість магазинів. Сходити до церкви на Великдень можна було, але тільки у найближчу від дому. На площі Святого Петра в Римі вірянам забороняли збиратися другий рік поспіль.

Якщо в 2020-му ходила, то й тепер, звісно, піду. Уявляєте, яке піднесення переживаєш, коли хористи разом із парафіянами, несучи хоругви, тричі хресним ходом обходять навколо церкви. І під супровід церковних дзвонів священник окроплює паски.

Від знайомих, які мають родичів у Німеччині, дізналася, що в цій європейській країні спочатку влада вирішила посилити карантин на свято. До 18 квітня в країні частково не працювали непродовольчі магазини, готелі, ресторани і спортзали. А з 1 до 5 квітня хотіли закрити всі магазини, заборонити всі публічні збори, приватні зібрання обмежити п’ятьма людьми. Однак згодом влада визнала, що це рішення було помилковим, і такі жорсткі великодні обмеження чинності так і не набули.

У кількох регіонах Австрії до 11 квітня був запроваджений суворий карантин: закрили перукарні, ТЦ і непродовольчі магазини. Крім того, громадянам не можна було виходити з дому без поважної причини. Великодні Богослужіння у церквах проводили, але робити це рекомендували на вулиці (маски і дистанція обов’язкові). У Франції напередодні свята також на кілька тижнів посилили карантин. Діяла комендантська година.

У сусідній Польщі, де перебуває багато наших земляків, за тиждень до свята оголосили локдаун, який тривав до 18 квітня. В країні були закриті торгові центри, кінотеатри, театри, музеї, спортзали, ресторани, перукарні, школи, дитячі садки та готелі. Церкви на Великдень не зачиняли, але була дозволена присутність не більш ніж однієї людини на 20 квадратних метрів.

У Грузії, де відзначатимуть Пасху тоді, як і ми, почалася третя хвиля коронавірусу. Якщо ситуація із захворюваністю в квітні не покращиться, до локдауну планують вдатися ще раз, наголосили в місцевому МОЗ. Влада Греції має намір на Великдень дозволити вільне переміщення усередині країни, але остаточне рішення буде прийнято на основі епідеміологічної ситуації напередодні свята. Церковну службу можна буде послухати, швидше за все, на вулиці — ​в масках і з дотриманням двометрової дистанції.

То чи не варто нам придивитися до європейців і зробити свої правильні висновки?

… що кава — ​таки із присмаком українства

Поміж великої низки різних свят знайшлося місце й для улюбленого напою багатьох українців. День кави відзначали зовсім недавно. Як відомо, пити її співвітчизників навчив український шляхтич Юрій Кульчицький, якого вважають «батьком кави» у Європі. Далекого 1829 року у місті Лева відкрилась перша кав’ярня, яка завдячує своєю появою саме йому.

Юрій Кульчицький вважається також автором рецепту віденської кави, адже вперше у Відні він відкрив кав’ярню «Під синьою пляшкою». До речі, культова кав’ярня у Львові названа так само на честь цього австрійського закладу.

Та, як виявилося, культ кави передався з Туреччини, знову ж таки від … українок. Зі здивуванням і захопленням прочитала цікаву інформацію. З неї довідалася, що в Стамбулі цей напій набув популярності завдяки нашій ​Роксолані, яка активно вживала його в останні роки життя. Можливо, навіть з оздоровчою метою.

Читайте також у нас: Мільйон українців прийдуть у Великодню ніч у храми - поліція стежитиме, чи всі з будуть масками​.

З книги волинської письменниці — ​дослідниці османського султанату Олександри Шутко дізналася також, що справжньою кавоманкою була ще одна наша землячка — ​інша султана­українка Хатідже Турхан. Про це свідчить велика кількість кавових наборів з китайської порцеляни та інкрустованих дорогоцінним камінням і золотом філіжанок, знайдених серед її речей, залишених у спадок.

На території сучасної України уперше каву почали пити в ХVI ст. кримські татари в Криму, а 1672 року османи вперше привезли її до завойованого Кам’янця­ - Подільського, де відкрили 10 кав’ярень. Великодня випічка смакуватиме ще більше, якщо до неї заварите цей цілющий і чарівний напій. 

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.