Cупергерої, яких ми заслужили. Про Киву і не тільки

Не раді, скажете ви? Тоді чому вони там? Політики чутливі до рейтингів. А присутність цих персонажів, видно, не сильно впливає на рейтинги. А значить, вони там за правом.

Міністра освіти Анну Новосад змішали з лайном за абсолютну правду про те, що 36 тисяч – це низька зарплата для управлінця рівня міністра. Але людям абсолютно ок, коли за міністра освіти Шкарлета, якого звинувачують у плагіаті, дисертацію захищає Кива, який навіть не розуміє, про що у нього там в дисертації написано. Кого вибирає українське суспільство? Правильно, Шкарлета.

Міністра охорони здоров’я Супрун паплюжили, коли вона робила реформу, була абсолютно компетентна і відстоювала доказову медицину, ходила зі скромним рюкзаком і здавала корупціонерів у НАБУ. Міністру охорони здоров’я Степанову, який завалив вакцинацію і все навколо, абсолютно ок саботувати реформу, ходити в куртці за сотні тисяч, купувати вакцину через прокладку і носити на руці червону нитку, котра захищає чи то від вроків, чи то від усіх хвороб одразу, чи то від НАБУ. Хто все одно залишається доктором Смерть? Ось!

Кого вибирає українське суспільство? У якої партії зараз найвищий рейтинг? Правильно, у тієї, чиїм депутатом є Тищенко.

Депутат Тищенко може влаштовувати пафосні вечірки під час карантину після того, як у минулий карантин працював його ресторан і були вибачення, які більше нагадують спосіб послати подалі того, хто вимагає вибачень.

Кого вибирає українське суспільство? У якої партії зараз найвищий рейтинг? Правильно, у тієї, чиїм депутатом є Тищенко. То чого ж ви скаржитеся тоді? Всіх цих людей вибирають. За них голосують. Їхні політичні сили зберігають рейтинги. Як продовжують люди дивитися «Квартал» після мерзенної пісні про Гонтареву і її будинок. Люди голосують за Тищенка, Степанова, кандидата наук Киву. Якби люди були проти, то у політиків падали б рейтинги. У президента, у партій, і вони розуміли б, що треба щось міняти. Але ж ні, все добре. То навіщо політикам робити некомфортні для себе речі, якщо немає мотивації. На Заході політики моментально позбавляються від корупціонерів тільки тому, що їхні виборці їм не пробачать, якщо такі люди будуть у рядах політичної сили.

Українські виборці аплодують у студії борцям за справедливість, які живуть у Кончі­Заспі і чий зовнішній вигляд коштує більше, ніж заробляють всі люди, які сидять в студії. І потім голосують за цих людей, стверджуючи, що виступають проти корупції. Серйозно?

Читайте також у нас: РНБО відмовилася розслідувати, як «95 квартал» продав росіянам серіал «Папік»​.

Українці готові вибачати те, чого вибачати не можна. Але не вибачають людей, які говорять їм правду.

Не можна скаржитися на корупцію, погану освіту та погану медицину – і при цьому голосувати за людей, які сприяють корупції, поганій освіті і жахливій медицині. Це суперечливі бажання. Але поки що українці голосують за тих, за кого вони голосують, поки що українці вибирають такий формат супергероїв. Українці хочуть жити в Польщі, але не хочуть робити те, що зробили поляки, щоб жити в сьогоднішній Польщі. І швидше проголосують за популістів та поїдуть у Польщу на заробітки, ніж виберуть варіант польських реформ, щоб можна було працювати в Україні.

Будинки замість парків і стадіонів виростають не самі, а тому що за їхнє право там бути голосують депутати, яких обирають люди. Ви, українське суспільство. Ми. Українське суспільство. Саме тому ми досі живемо в найбіднішій країні Європи. Бо ми самі вибираємо цю бідність. Ми голосуємо за цю бідність. І ніхто, крім нас, не винен у нашій бідності.

Сергій ФУРСА,
інвестиційний аналітик Dragon Capital, 

колонка на сайті gazeta.ua