Тут вірний пес з’єднався навіки з людиною, яку так довго чекав…
Собака 9 років чекав на залізничній станції свого господаря, який помер
Символу вірності і відданості Японії — псові Хатіко — ще за життя поставили пам’ятник
Собака породи акіта-ну Хатіко з’явився на світ 10 листопада 1923 року в японській префектурі Акіта. Фермер, який колись навчався в сільськогосподарській школі при Імператорському університеті (нині — Токійський університет), вирішив подарувати живу іграшку своєму колишньому професору Хідесабуро Уено. Той завжди тримав удома собак, віддаючи перевагу великим. Уено назвав нового чотирилапого вихованця Хаті (японською — Восьмий), тому що це був його восьмий за рахунком пес.
Коли цуценя підросло, воно стало постійно супроводжувати господаря, який щоденно їхав до міста у справах. Тому Хаті йшов із професором до входу на залізничну станцію Сібуя, а о 3-й годині дня знову приходив туди, щоб зустріти його.
Але одного разу, 21 травня 1925 року, в професора прямо на роботі стався інфаркт. Лікарі не зуміли врятувати його. Додому пан Уено вже не повернувся…
Проте як це було пояснити собаці? Хаті щодня приходив до станції і до пізнього вечора терпляче чекав Уено. Ночувати собака йшов на ґанок професорського будинку. Знайомі спробували прилаштувати Хаті в іншу родину, але все було марно. Пес щоденно ходив на станцію, де чекав на свого улюбленого господаря. Місцеві торговці підгодовували охлялого собаку, захоплюючись його вірністю. А залізничники стежили за тим, аби Хаті, який став неодмінним атрибутом пристанційної площі, ніхто не ображав.
Хідесабуро Уено назвав нового чотирилапого вихованця Хаті (японською — Восьмий), тому що це був його восьмий за рахунком пес.
Про цю історію дізналася вся Японія в 1932 році після публікації в одній із найбільших газет Токіо статті «Відданий старий пес чекає повернення свого господаря, який помер сім років тому». На станцію Сібуя стали приїжджати зацікавлені, щоб подивитися на надзвичайного собаку.
Хатіко приходив на станцію протягом дев’яти літ і десять місяців — аж до своєї смерті 8 березня 1935-го. Мертвого одинадцятилітнього Хатіко знайшли на вулиці, неподалік від станції…
Звістка про смерть знаменитого собаки рознеслася досить швидко, і в країні був оголошений день жалоби! Кістки Хаті були поховані на токійському кладовищі Аояма в районі Мінато-ку, поруч із могилою його колишнього господаря. А зі шкіри зробили опудало, яке досі зберігається в Національному музеї науки.
До речі
Відомий скульптор Теру Андо виліпив Хаті в бронзі і 21 квітня 1934 року встановив пам’ятник перед станцією Сібуя, на відкритті якого був присутній і сам живий герой. Тоді на постаменті з’явився напис «Вірний собака Хатіко» (Хатіко — зменшувально-пестливе від Хаті). Копію скульптури Андо підніс імператорові. Як зазначає Вікіпедія, пам’ятник простояв у своєму первісному вигляді порівняно недовго. Почалася війна на Тихому океані, і в 1944 році бронзову статую забрали на металобрухт для військових потреб. А невдовзі під час чергового американського бомбардування загинув і сам скульптор.
Після закінчення війни місцеві підприємці звернулися до Такесі Андо, сина митця, з проханням відновити втрачений пам’ятник. Той сказав, що, пам’ятаючи творчість батька, зміг би виліпити фігуру із закритими очима. Однак чи то грошей не вистачило, чи то такі були вимоги замовлення, але новий пам’ятник виявився трохи меншим — 91 см у висоту замість 127 см для статуї і 162 см замість 180 для постаменту. Його відкриття відбулося 15 серпня 1948 року. З тих пір він став визначною пам’яткою Токіо — тут молоді люди призначають побачення.
Микола РИМАР.
Читати також: Запоріжанка смакувала паскою з Борочича й читала газети з Волині
