Квітникаркам на замітку: час сіяти однорічники

Подаємо перелік холодостійких рослин, насіння яких здатне проростати при невеликій плюсовій температурі, а сходи переживуть короткочасні заморозки, які бувають цієї пори.

 Іпомея. Ця прекрасна ліана з квітками-грамофончиками віддає перевагу захищеним від вітру місцям і пухкому ґрунту. Перед посівом насіння замочують на добу в термосі з теплою водою для набубнявіння (те, що не набрякло, наколюють голкою і знову опускають у теплу воду на добу). В кожну ямку кидають по дві насінини, засипають ґрунтом і поливають, після чого мульчують клумбу торфом.

Читайте також у нас: «Мешканців найчистішого куточка Волині закликають не засмічувати природу (Фото)». 

Кларкія. Це витончена, холодостійка і довгоквітуча рослина. Найкраще вона почувається на сонячній ділянці, в пухкому вологому ґрунті слабкокислої реакції. За кілька тижнів до посіву внесіть у ґрунт торф і мінеральні добрива. Сіють насіння по 4–5 штук на відстані 20 см, не заглиблюючи в ґрунт, а лише злегка вдавлюючи, і присипають тонким шаром землі. Сходи, що з’являться вже за 2 тижні, трохи проріджують: між низькорослими кущиками проміжок 20 см, а між високорослими — ​25 см. Не перестарайтеся: ущільнені посадки квітів кларкії виглядають чудово.

Наприкінці квітня — ​на початку травня уже можна висівати й звичні нам айстри, нагідки та чорнобривці. Такі рослини будуть загартовані, міцні, менше хворітимуть.

 Декоративна капуста. Вона абсолютно невибаглива. Їй підходять багаті на гумус суглинки і супіски. Однаково добре росте і на яскравому сонці (має більш наси­чений колір), і в легкому затінку. За тиждень до посіву загорніть насіння капусти в просочену розчином органічного добрива марлю і помістіть у темне прохолодне місце. Як тільки надклюнеться, беріться до роботи. Його розкладають по поверхні ділянки і присипають шаром землі завтовшки 1 см. Врахуйте, що капуста росте іноді до 60 см у діаметрі, тому відстань має бути хоча б пів метра. Коли з’являться 3–4 листочки, сходи проріджують, а зайві рослини пересаджують в інше місце.

 Ешольція, або каліфорнійський мак, непримхлива, світлолюбна, зростає на дренованих ґрунтах практично будь-якого складу. Сіють насіння, що зберігалося в овочевому ящику холодильника, злегка вдавлюючи в ґрунт, після чого ділянку поливають і мульчують торфом. Деякі квітникарі сіють ешольцію по підталому снігу, після чого вкривають мульчею. Сходи з’являються зазвичай за 2 тижні і потребують негайного проріджування — ​відстань між ними повинна бути 20 см.

 Гіпсофіла. Це витончена трав’яниста рослина з ніжними дрібними квітками білого, рожевого або білого з пазеленню відтінку. Висаджують її на відкритих ділянках із низько залягаючими ґрунтовими водами. Ґрунт — ​супіщаний або суглинистий — ​повинен бути із гарним дренажем та має містити вапно. За два тижні до посіву на ділянку, де ростиме ця квітка, крім перегною, вносять під перекопування доломітове борошно або золу. Сіють насіння негусто на глибину 0,5 см, проростає воно десь за тиждень. Зміцнілі сходи проріджують (проміжок 15–20 см). Гіпсофіла зацвітає за півтора-два місяці.

 Матіола, або левкой, — ​холодостійка рослина із запашними білими, рожевими, брудно-жовтими або ліловими квітками. Вирощують її на добре освітлених і дренованих ділянках у родючому дерново-суглинному або дерново-супіщаному ґрунті, який не потребує внесення добрив перед посівом, якщо тільки не дуже виснажений попередниками. Не годиться ділянка, на якій до цього росли хрестоцвіті. Насіння матіоли сіють по 3–5 штук у неглибокі ямки через 20 см, присипаючи піском, а можна змішати насіння з піском і просто розсипати по зволоженій поверхні ділянки, а потім злегка прикрити ґрунтом. Сходи з’являються через 7–10 днів. Коли розвинеться по 2–3 листки, їх проріджують (дистанція 15–20 см). Аби продовжити цвітіння матіоли, сіяти її можна кілька разів через два тижні.

 Волошки. Забарвлення квіток може бути не тільки синім, а й білим, рожевим, жовтим, блакитним або фіолетовим. Потрібна добре освітлена ділянка. Ґрунт — ​родючий, із великим вмістом гумусу. Сіють насіння волошок у попередньо (за 2 тижні) перекопану на глибину штиха лопати удобрену землю (2 кг торфу або перегною, 100 г деревної золи і столова ложка нітрофоски на м²). Якщо ґрунт сухий, то його добре зволожують, затим роблять неглибокі борозенки, в які сіють насіння, засипають їх шаром землі завтовшки 1 см, злегка утрамбовують та накривають водопроникним матеріалом. Поливають посіви в міру висихання ґрунту — ​через 2–3 дні просто через тканину (2 л води на м²), але через тиждень, як тільки з’являться паростки, покриття знімають. Підрослі сходи проріджують, залишаючи між екземплярами відстань 10–12 см.

На початку травня уже можна висівати й звичні нам айстри, нагідки та чорнобривці. Такі рослини будуть загартовані, міцні, менше хворітимуть.

Софія В’ЯДАЧ, за матеріалами floristics.info, xatynka-mrii.info,
uk.punchalo.com.

Читайте також у нас: «І на Поліссі навчились вирощувати мавританські мальви».