Довгоочікувана зустріч з дружиною після тривалої розлуки.
Рівненський полярник-атовець 10 днів добирався з Антарктиди
Напередодні Великодня додому приїхав Ігор Дейнека, який рік перебував з 25-ю українською експедицією на станції «Академік Вернадський»
Дорога була довгою. Через протоку Дрейка до портового чилійського міста Пунта–Аренас, а звідти — у Сантьяго та Париж, загалом 10 днів. За словами Ігоря Дейнеки, перезмінка була досить інтенсивною, потрібно було забиратися звідти, тому що напирав лід.
— Уже зима в Антарктиді, якраз штормова погода була. Чесно кажучи, досі не знаю, де я. У перші секунди були сльози і таке піднесення. Але вже за декілька хвилин здавалось, ніби нікуди не їхав. Відчуття, що я нарешті вдома, — розповів Ігор Дейнека.
До своєї участі в українській антарктичній експедиції він працював анестезіологом у Рівненській центральній міській лікарні. Півтора року допомагав українським захисникам в зоні АТО/ООС на Луганщині.
Під час полярної експедиції рівнянин надавав різнопланову медичну допомогу зимівникам. Зокрема, аналіз крові, стоматологічні послуги, ультразвукові дослідження, рентген, розкривав фурункули, робив інші хірургічні втручання.
Під час полярної експедиції рівнянин надавав різнопланову медичну допомогу зимівникам.
— Довелося застосовувати всі медичні знання, крім як із гінекології. Тут повноцінний лікарський кабінет з діагностичним і хірургічним обладнанням, сухожарова шафа для стерилізації інструментів, холодильник для зберігання ліків. Тобто, основні засоби для надання невідкладної допомоги на станції є, — розповів Ігор Дейнека. — Крім того, однією із головних робіт під час перебування на станції Вернадського були наукові дослідження щодо адаптації зимівників до тривалої ізоляції, а також стосовно порушення сну в умовах довгої полярної ночі.
Порушення біоритмів відбуваються тому, що зимівники з великою тривалістю ночі починають втрачати відчуття часу і тому доводиться давати рекомендації, коли лягати спати, скільки годин має тривати сон, коли прокидатися. Але у кожного науковця є своя індивідуальна програма життєдіяльності. Наприклад, у метеорологів вона одна, у біологів — інша. Вони часто не сплять уночі, бо в певні години відправляють метеорологічні дані через інтернет, щоби скласти загальний прогноз, адже наша станція входить у мережу тих антарктичних, які вносять свій вклад у прогнозування погоди в регіоні. Отож не завжди зимівники адаптуються до нормального сну.
Нагадаємо, серед пінгвінів, але у вишиванці: як волинянин святкував Великдень на Антарктиді.
У нас є спеціальний апарат, із яким експедиційники лягають спати. Відтак цілу ніч ведеться запис мозкової активності під час сну, а вранці показники розшифровуємо. Наступної ночі вони знову лягають із цим приладом. Таким чином накопичуються первинні дані, які будуть матеріалом для аналізу вчених, — підсумовує Ігор Дейнека, завданням якого якраз і є зібрати такі дані та передати їх науковцям в Київ для подальшої обробки. А ще в коло обов’язків входить спостереження за здоров’ям полярників упродовж всього року.
Читайте також: «Після СOVID 19 восени на Україну чекає СOVID 21».
Після експедиції рівненський полярник знову планує повернутися до звичної медичної практики у місті.
Ірина ПАСІЧНИК.
