Чому Джульєтта каже Ромео «розбіглись» замість «прощавай»?
Як я «розбіглася» з Андруховичем
Луцьк. Весна. Університет. Зі студентами відзначаємо день народження Вільяма Шекспіра, за версією його біографів – це 23 квітня. Ставимо уривки з «Ромео і Джульєтти». Спогад про перше кохання близький і зрозумілий кожній людині Земної кулі. До речі, театр Шекспіра у Лондоні насправді мав назву не «Глобус», якщо правильно перекласти – «Земна куля». Так сказала мені колега, викладачка англійської мови.
Українською Шекспір говорить про кохання вже 120 років, з 1901-го, коли великого англійця вперше привів у наше мовне середовище Пантелеймон Куліш, а відредагував Іван Франко. Світова класика жива доти, доки її перекладають сучасними мовами в національних культурах. Нині, разом із Кулішевим, відомо сім прочитань «Ромео і Джульєтти»: В. Мисика ( 1932 р.), А. Гозенпуда (1937 р.), І. Стешенко (1952 р.), І. Костецького (1957 р.), Ю. Андруховича (2016 р). Як не дивно, та серед українських перекладачів трагедії про першу любов лише одна жінка. Ірина Стешенко в минулому актриса театру, врахувала як інтереси актора, котрий декламує текст, так і глядача, який цей текст сприймає. На її думку, твір у перекладі має звучати так, наче він і був написаний цією мовою. І лише особливості мислення й побуту підкреслять: читаємо автора-іноземця. Напевно, саме тому версія Стешенко найбільш поширена.
Як не дивно, та серед українських перекладачів трагедії про першу любов лише одна жінка.
Стратегія перекладу Юрія Андруховича відрізняється, адже він, поет і письменник, щедро додав сучасної розмовної лексики. Тим самим зменшив художню дистанцію між Шекспіром, власною творчою манерою і читачем. «Трагедія Ромео і Джульєтти» Андруховича з ілюстраціями Владислава Єрка – знакова подія для книголюбів, бо тепер є можливість пізнати спадщину Шекспіра у версії постмодерну. Але чому перекладач подав класику саме так? Міркую вголос, гортаючи сторінки книги під час репетиції. Чому Джульєтта каже Ромео «розбіглись» замість «прощавай»? І подібних слів, виразів чимало. От не сприймаю такої «підліткової» мови, хоча Андрухович старший од мене на років 15! Невже він заграє з юними українцями, невже «підлизується», молодиться? Відчуваю легкий культурологічний шок, тому даю студентам завдання: порівняти переклади Стешенко і Андруховича з позиції часу і гендеру. І тим самим допомогти мені, викладачці, розібратись у власних емоціях.
Читайте також: Не піддавайтеся російському вірусу страху.
Наступного заняття другокурсниця Настя читає замудрий текст, явно з надр інтернету: «Оригінальний твір перекладається знову через прихід нового покоління, зміни літературних шкіл та розвиток мови. Це перенесення першоджерела на новий культурно-історичний грунт. Переклад відображає культурну концепцію оригіналу, задану епохою, або розвиває власну, залежить від особистості перекладача, його бачення»...
Новий шок. То Шекспір як маркер зміни поколінь?! Але чому тоді старіший за мене на чверть століття Андрухович опинився попереду? Можливо тому, що він мешкає в Берліні, а я в Луцьку? Самій стає смішно від цієї думки, бо нині інтернет рівняє Прованс із Поліссям, а Париж із... Паридубами. Одним словом, пане Андруховичу, шановний Юрію, розбіглись... Хтось мусить перекласти Шекспіра і для мене, для постбальзаківських Джульєтт. Не скачіть через покоління, будь ласка!
