Сашко Положинський написав пісню в пам`ять про Даню Дідіка
Пісня нова, канал щойно створений - треба частіше нагадувати, щоби люди почули
- Я добре пам'ятаю, як болісно писалася ця пісня, - пише на своїй сторінці-фейсбук Олександр Положинський. - Я лежав, немов скручений, на білій підлозі київської квартири, в якій тоді тимчасово проживав, крізь мене проходив біль, від якого всередині щось стискалося і завмирало, наче висмоктувало, висушувало життєві сили. До мене приходили образи трохи молодших і трохи старших, але все молодих хлопців, яких я знав, і які пішли з життя надто рано і надто несподівано. І той самий біль я відчуваю щоразу, коли співаю цю пісню — на сцені чи в студії, і навіть зараз, коли я пишу ці рядки для вас, я відчуваю всередині свого тіла кілька вакуумно-болючих епіцентрів. Я дякую всім, хто надихнув, хто долучився і хто підтримав створення цієї пісні. Дякую всім, хто її слухає та поширює. Дякую Дані Дідіку та всім, хто віддав своє життя за мою можливість жити і творити в Незалежній Україні.
Я дякую всім, хто надихнув, хто долучився і хто підтримав створення цієї пісні. Дякую всім, хто її слухає та поширює. Дякую Дані Дідіку та всім, хто віддав своє життя за мою можливість жити і творити в Незалежній Україні.
- Зустрічайте нову пісню в проекті пам‘яті вбитого русскім міром нашого героя - Дані Дідіка, - закликає Руслан Горовий. - Хлопець мав мільйон варіантів як прожити довге і щасливе життя. Однак покидьки заклали бомбу на шляху мирної ходи патріотів і вбили хлопця. Те, що сталося далі, не вкладається в голові. Колектив 11 школи, де вчився Даня, на чолі з директоркою стояли біля труни учня і обіцяли назвати його іменем навчальний заклад. Однак насправді, як виявилося згодом, все в цій історії брехня на брехні. Відверте ігнорування цього питання місцевою владою, намагання з’їхали з теми червоної директорки і інфантилізм і переляк педагогічного колектива. Однак залишимо поведінку описаних людей на розсуд дзеркала. Водночас купа людей об’єдналися щоб не дати затерти пам’ять про Даню Дідіка. Художники, проекти і музиканти. Ті, хто на відміну від слабких і залежних педагогів, має реальний вплив на свідомість. Зокрема молоді. Зустрічайте новий трек Олександр Положинський і Три Троянди. Так працює пам’ять.
Несподівано
Серце виявилось зірваним-розірваним
І куплет навік лишився недоспіваним
І ні ритму, ні луни серцебиття
Несподівано
Той, хто так летів завзято і нестримано
Ким нікому зла не було заподіяно
Раптом впав і зупилося життя
Я не знав його
Але ми - малі частинки чогось цілого
В мене схибили, а в нього, бач, поцілили
І нема чого шукати в цьому сенс
Я не знав його
Але все ж вважаю це несправедливістю
Що пожити довше він не мав можливості
Знову юність не пройшла життєвий ценз
Комусь буде болісно
Хтось заплаче жалісно
Його життя - яскравий зблиск
Не встиг здійснити, що хотів
Та прожив несоромно
Полум‘яно й радісно
Віддав себе, не дбав про зиск
І до героїв полетів
Закрутилося
Все у хороводі мрій, надій та спогадів
Як вставав і падав, як тужив і як радів
І як вибрав шлях, яким пішов вперед
Закрутилося
Але щось чомусь зламалося чи збилося
І зненацька серце стихло, зупинилося
Впало все і припинився рух планет
Комусь буде болісно
Хтось заплаче жалісно
Його життя - яскравий зблиск
Не встиг здійснити, що хотів
Та прожив несоромно
Полум‘яно й радісно
Віддав себе, не дбав про зиск
І до героїв полетів
Несподівано
Серце виявилось зірваним-розірваним
І куплет навік лишився недоспіваним...
Читайте також: «Люди самотні»: як вірші Жадана стають піснями