Більшість інтернаціональних пар поєднали свої долі, скориставшись послугою «Шлюб за добу».
Поляки, німці, росіяни: з початку року волиняни пошлюбилися з 63 іноземцями
За 4 місяці 2021 року відділи державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за територіальною юрисдикцією Волинської області зареєстрували 63 шлюби громадян України з іноземцями. 50 інтернаціональних пар поєднали свої долі, скориставшись послугою «Шлюб за добу»
Як свідчить статистика, найчастіше мешканці Волині одружуються з громадянами Польщі, Німеччини, Росії, Білорусі, Ізраїлю.
Процедура одруження з іноземцями складніша, ніж шлюб з українцями, оскільки вимагає додаткових перевірок.
Читайте також у нас: «Нехай романтика і любов, прийшовши, застане тебе в ліжку з новим коханцем...».
При поданні заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити національний паспорт або паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
При реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС України, якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан їх власників, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання, та легалізований належним чином.
Процедура одруження з іноземцями складніша, ніж шлюб з українцями, оскільки вимагає додаткових перевірок.
Якщо в паспортах або паспортних документах є відмітка про припинення шлюбу, документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, повинен бути пред’явлений за період після розірвання шлюбу.
До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
