Ляля заховалась у ванній і з усієї сили затулила вуха руками...

«А я сьогодні бачила, як сонце грає, – писала якась панянка. – Таку красу лиш на Великдень і побачиш».

Ляля аж піною бризнула. Понавигадують казна-чого. Та якщо на сонце дивитись, то воно тобі не тільки заграє перед очима, що за казки?

«Ви в якому сторіччі живете, пані! – звернулась Ляля до незнайомки. – Яке сонце, який Великдень? У наш час уже слід вірити матеріальному, тому, що можеш відчути і побачити. Ось я вірю в силу грошей, бо бачу щодня їх вплив на людей. Знаю, що поїду після оцих свят у відпустку.

Я вірю у те, що гарно живу, бо відчуваю це щодня. І заробляю на це сама. Своєю працею, і це лиш моє досягнення. Я вірю лиш у себе і свого чоловіка, ми працюємо, як воли, і маємо результат, а не очікуємо чуда».

Аж полегшало після написаного. Про чоловіка Ляля, звісно, трохи того, ну неправду сказала. Юрко у неї громадянський, або навіть не так. Він законний чоловік своїй дружині, а Ляля його коханка.

Власне, саме через оці святки Ляля і сидить одна вдома. На Великдень Юрко з родиною. Повіз свою сім’ю до батьків. Там святкують. Традиція у них така, бачте. А Ляля одна. Довкола свято, а вона сама у порожній елітній квартирі і навіть вийти не має куди. Усі святкують, усі вдома. А Ляля одна – і лиш оці передзвони, від яких на стіну лізеш.

З тобою було весело, Лялю. Хм! Я лиш зараз зрозумів, що не знаю твого імені і не хочу знати. Там на картку тобі гроші скинув. Це відступні. Забудь про мене.

Аж тут ноут озвався у вухах повідомленням. На її коментар прийшла відповідь від незнайомки.

Прочитавши, Ляля з силою вдарила по екрану, аж тріщини у різні боки пішли.

«Щиро надіюсь, дочко, що Господь увійде в твою душу і дасть їй спокій. Молитимусь, аби всі негаразди, які довели тебе до того, що ти виливаєш їх тут, минули. Будь здоровою і не зарікайся, дитино! Христос Воскрес! І в твоїй душі, надіюсь, воскресне любов».

Ляля аж розплакалась. Думала, що через зіпсований ноут, а насправді від того, що ота жінка, темна жінка, була права. А ще ж оці передзвони. Якби не свята, вона б була зараз на Мальдівах, а не тут.

Усе полетіло шкереберть не одразу. Якось потрохи, помалу. Спочатку згорів котедж, у якому Юрко жив із родиною, і той попросив Лялю переїхати в іншу, менш комфортну квартиру, аби перевезти свою сім’ю сюди. Ляля опиралась, казала, що це їхній дім і вона не потерпить, аби ота тут навіть ходила. Але Юрко заявив, що йому зараз не до її капризів, і просто сам зібрав Лялині речі.

Потім її звільнили. От так просто і без церемоній попросили на вихід через скорочення штату. Ляля тоді не надто засумувала — матиме більше часу на себе кохану. А потім мама занедужала і Ляля поїхала до неї. Ненадовго, лиш на три тижні, але цього вистачило Юрку, аби її забути.

Коли жінка все владнала і зателефонувала, аби її зустрів з потяга, той заявив, що не стане цього робити.

— З тобою було весело, Лялю. Хм! Я лиш зараз зрозумів, що не знаю твого імені і не хочу знати. Там на картку тобі гроші скинув. Це відступні. Забудь про мене.

Ляля не здавалась. Приїздила, і навіть дружину його зустрічала, але ні до чого хорошого це не привело. Картку, яка належала Юрку, заблокував банк, і Ляля залишилась без коштів на існування.

Влаштовувалась на роботу, але швидко йшла, бо за сім тисяч їй і в салон не сходити. Винаймала квартири, але не могла оплачувати. Позичала, перепозичала і брала кредити. Врешті вмовила маму взяти величезну суму під заставу їхньої квартири, бо ж борги зростали, як сніжна куля, і ось–ось мали накрити Лялю з головою.

Квартиру забрали. Ляля з нездоровою мамою живуть на найманій, яка більше схожа на собачу буду, ніж на придатне для проживання людей житло…

Сьогодні Великдень, і Ляля вперше в житті не йде, а прямо таки летить до храму. Тут вона співає на кліросі вже місяць, сьогодні Великодня служба. Перша у її житті.

— Христос Воскрес! — лунає звідусіль. А Ляля поглянула у небо і повільно стала на коліна.

— Воістину Воскрес! — відповідає її душенька, дивлячись на сонце, яке вигравало на вранішньому небі усіма барвами щастя.

Віднині у неї все буде добре. Ляля це відчула, їй янгол підказав.

Анна КОРОЛЬОВА.

Читайте також: Санта Клаус виконав бажання чотирирічних близнючок у квітні