У саду волинянки абрикоси достигають на початку червня, а черешні – аж у серпні

 У її садку ростуть яблуні та груші, черешні та абрикоси. Більшість дерев — колоновидні, крони без розгалужень формуються самі, обрізки такі деревця не потребують. На жаль, розповідає жінка, яблуні, придбані на місцевому ринку із різними етикетками, виявились одного сорту, а ті, що виписала із розсадників, дійсно відповідають різним сортам. Серед них найнезвичнішими є яблука сортів Сирена та Байя Маріса, у яких червоний сік, що дуже нагадує вишневий. А найкраще плодоносять все ж груші.

Цікавим є те, що на цьому обійсті не можна судити про пору року за дозріванням урожаю. Бо, скажімо, абрикоси французької селекції Пріція настільки ранні, що можуть достигнути на початку червня, а черешні Стаккато зачервоніють аж у серпні. Фактично на місяць раніше від звичайного можна споживати крупноплодову швейцарську малину Зюгана, так само, як і Ранкову росу — ремонтантний сорт малини польської селекції, що вирізняється жовто–помаранчевими плодами.

Ростуть у володимирчанки і ягоди жимолості та годжі. Є і ожина без колючок, з великими плодами та високою врожайністю. Пагони раннього сорту «Небеса можуть почекати», який вважають найсмачнішим у світі, сягають в довжину 5 метрів, а Джамбо росте невисокими кущами. Зовсім новий для нашої країни американський «Sweetie Pie» теж уже є в колекції господині.

— Точно за графіком — в середині липня — дозріває лохина. Ця чудова рослина, яка стала дуже поширеною останнім часом на Поліссі, доволі невибаглива у догляді, — розповідає садівниця. — Любить воду, лісову землю та торф, інколи почервонінням листочків демонструє потребу у підкисленні ґрунту, а ще завдяки неглибокому корінню не має протипоказань до пересаджування у будь–який час. Навіть у літню пору люди беруть саджанці лохини для своїх грядок.

Найнезвичнішими є яблука сортів Сирена та Байя Маріса, у яких червоний сік, що дуже нагадує вишневий.  

У Катерини Кравчук є 5 сортів лохини синьої, а шостий — з рожевими ягідками, серед них такі ходові, як Патріот, Дюк, пізній — Елізабет.

Поміж квітами — кущики гранату. Пані Катерина зауважує, що в наших умовах цілком можливо виростити й гранатовий плід, але за умови, що рослина ростиме кущем, який об’єднує багато пагонів, а на зиму вона буде утеплена, адже витримує не більше 15 градусів морозу. Втім, якщо гранати й не достигнуть, то хоча б потішать господарів пишними півонієвидними квітами.

Екзотична азіміна теж знайшла місце на присадибній ділянці Катерини Кравчук. Вона тропічна, але морозостійка, родом із Америки, добре витримує і мінус 30. Інколи за смак плодів її називають «банановим деревом». Жінка розповідає, що у дозрілому плоді знаходиться смачна масляниста маса. Рослина ця перспективна для наших широт, але недешева — п’ятирічний саджанець коштуватиме не менше пів тисячі гривень. Часто цю розсаду до нас привозять аж із Італії. Не менш оригінально виглядають інжир та хурма, які перебувають на дорощуванні у теплиці, ківі, що росте у вигляді справжньої тропічної ліани довжиною 6–8 метрів, дуже любить тепло і сонце та потребує штучного запилення.

Ще рік–два тому господиня більшість площ відводила під полуницю, якої у неї було сортів зо 50. Але тепер лишила тільки кілька, що найкраще себе зарекомендували.

Читайте також: Любителі «бах-бах» показали своїх «гав-гав»: у Луцьку відгриміла виставка мисливських собак (Фото)

А звільнені від ягідника ділянки засіяла та засадила квітковими рослинами. Тепер там проростають гіацинти, тюльпани, нарциси, мускарі, плетучі багаторічні квіти для альпійських гірок, більше 20 видів молодила, салатові, рожеві та бордові гейхери, насичені седуми, кучеряві пишні ромашки, дельфініум, лимонник, медунка цукрова та черемша. На дорощуванні перебувають рододендрони, квітне багато різних троянд та лілій. На грядках також є і лікарські рослини: тибетський та китайський лофант, який має заспокійливі властивості, меліса, п’ять видів м’яти, шалфей, ехінацея малинового та помаранчевого кольорів, звіробій. Пахучий фенхель господиня на прохання когось зі знайомих залишила рости до дозрівання насіння, відвари з якого корисні для шлунково-кишкового тракту. А ще їй нарешті вдалось виростити із насіння, що має дуже слабку схожість, саджанці стевії, 2–3 листочки якої, додані до чаю чи якихось страв, замінюють кілька ложок цукру.

Юлія ПАШКОВА.