Євген Дудка: «Хтось купує яхту, а я інвестую в новий млин»

— Євгене Степановичу, пригадую нашу розмову десятилітньої давності, коли ваша компанія відзначала 10-ту річницю від дати створення. Непомітно сплинув час. Що відтоді змінилося?

— У першу чергу ми самі. Виросли в свідомості, в знаннях та в умінні їх застосовувати. Дякую Богові, що змогли скористатися усіма можливостями. Як наслідок — ​підприємство виросло в рази. Мій найбільший страх — ​бути компанією втрачених можливостей.

 Збільшилися елеваторні потужності: з 90 тисяч тонн одночасного збереження до 380 тисяч тонн. Старі склади навального зберігання поступилися місцем новим силосного типу. Уведено в дію потужні, але енергоощадні сушарки. Для пришвидшення приймання автомобілів із зерном створено електронну чергу, де інформація виведена на табло, та встановлено автоматичні пробовідбірники. Значно покращилося лабораторне обладнання. За цей час з’явився новий напрямок в роботі — ​комерційна співпраця з аграріями. Ми організували навколо себе щось на кшталт кооперативу. Ідея — ​створення на базових елеваторах зернових та ресурсних центрів, щоб наші партнери могли вигідно продати свою продукцію та забезпечити себе необхідним агроресурсом: насінням, засобами захисту, добривом, дизпаливом. Також стали надавати послуги сільгосптехнікою та технологічний супровід. За 10 років, що минули, ми замінили та уніфікували автопарк. Нині маємо 72 вантажівки «ДАФ». І як результат — ​з виробничого підприємство стало аграрним. Так у 2011 році в обробітку було 3300 га, а зараз — ​більше 30 тисяч га. Нам довірили свої земельні ділянки 14 тисяч пайовиків.

— У всіх на вустах нині впровадження ринку землі. Яке ваше ставлення до цього?

— Усі очікують 1 липня, коли відкриється цей ринок. Його не треба боятися, бо процес уже невідворотний. Моя думка така: земля — ​це багатство людей, тому не треба поспішати її продавати. А бажано взагалі лишити цей актив дітям та внукам. Ціна на неї тільки ростиме. Нині багато людей мають ділянки, у яких не вказано кадастрові номери. Це відкриває можливості різним ділкам для махінацій. Тому моя порада власникам паїв: займіться належним документальним оформленням ваших земельних наділів та перевірте їх реєстрацію у Державному реєстрі.

Потужний парк техніки дозволяє вчасно і якісно проводити усі роботи в полі. /Фото Сергія Наумука.

— Чи зміниться у зв’язку з цим ціна на оренду?

— Зараз є тенденція росту світових цін на сільгосппродукцію. Тому є підстава підвищувати орендну плату. Але грамотний господарник буде враховувати всі аспекти. Скажімо, всім відомо, що паї різняться нормативною оцінкою, яка випливає з якості землі. Наприклад, в Любешівському та Горохівському районах земля абсолютно різна. Відповідно й результати господарювання будуть інакші. Ось чому існує градація орендної плати за пай.

— Чим завдячуєте своєму успіху?

— Насамперед своїй команді. Вона працює, як злагоджений механізм, де дія кожного впливає на результат. Наш колектив налічує 1150 людей. 80 відсотків із них — ​місцеві. До прикладу: фахівці у будівельних бригадах настільки вже злагоджені, що немає потреби шукати ще когось. Середній вік працівника — ​39 років. Середня зарплата на нашому підприємстві — ​17600 гривень. Я наводжу дані по групі компаній торгової марки «Вілія». По суті, ми вже є в топ 10 найбільших роботодавців області. Але коли об’єднаємося, то станемо ним ще й формально.

У 2011 році в обробітку було 3300 га, а зараз — ​більше 30 тисяч га. Нам довірили свої земельні ділянки 14 тисяч пайовиків.

Історично так склалося, що агронапрямок збільшувався шляхом купівлі корпоративних прав підприємств. Хтось з аграрників ішов на пенсію і не мав кому передати свої справи, хтось не хотів далі працювати у цій сфері. Тож маємо багато юридичних структур. Хочу сказати, що нам і самим складно і вартісно ними управляти. Тому тепер йде робота для об’єднання в одну компанію ТзОВ «Вілія-Агро», щоб було усім зрозуміло. Нашим постачальникам не доведеться виписувати тисячі різних документів, а пайовикам простіше буде розібратися, з ким мають справу. «Вілію» знають, адже ми місцеві. Власне, навіть назва «Вілія» утворена від імен моїх дітей — ​Віталія та Лілії. Нас знають ще й тому, що ми соціально відповідальні.

— Вам доводиться обробляти немалий потік інформації, адже управляєте великою компанією. Мусите з цим справлятися. Звідки черпаєте енергію?

— Люблю риболовлю на хижих риб. Коли є можливість подорожувати світом, подобається брати колектив. Ми разом їздили рибалити у Норвегію. Поїхала не верхівка компанії, а юристи, трактористи, комбайнери, агрономи. Сам відпочивав і насолоджувався емоціями людей від усього побаченого: нова культура, устрій, природа. Хлопці навіть ночували в олімпійському селі, яке облаштували для проведення Зимової олімпіади в місті Ліллегаммері. Спільні захоплення маю і з дружиною: лижі, велосипед, коні. Люблю проїхатися верхи полями. І час провели разом, і недоліки на полях побачили.

Елевартоні потужності «Вілії» – одні з найбільших в краї./Фото Сергія Наумука.

— Ви вважаєте себе патріотом? І що ви вкладаєте в це слово?

— Патріотизм — це перш за все працювати в Україні і сплачувати тут податки. За минулий рік група компаній «Вілія» заплатила понад 201 мільйон гривень податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Вважаю патріотизмом розвивати виробництво, надавати робочі місця (скажімо, з 2011 року ми створили 781 нове робоче місце), відповідні умови для молоді, аби вона не виїжджала за кордон. От я такий: хтось купує собі яхту, а я — ​інвестую в новий млин. Нині ми займаємося будівництвом та запуском унікального борошномельного комплексу швейцарського виробництва BUHLER. Одночасно готуємо до запуску молочну ферму на 2,5 тисячі дійних корів із загальною кількістю стада ВРХ — ​6 тисяч голів. Загалом за 2011–2020 роки ми інвестували у розвиток 1 мільярд 192 мільйони гривень.

Патріотизм — ​це ще й бути соціально відповідальним. На цю сферу за 2020 рік ми витратили більше 5 мільйонів гривень. Перш за все робота була спрямована на допомогу лікарням у боротьбі з коронавірусною хворобою. Наші працівники без жодних тендерів, за кошти нашої компанії допомагали будувати кисневі станції для Волинської обласної клінічної лікарні. Було зроблено ремонт цілого відділення у селі Боголюби для пацієнтів, які мали важкий перебіг хвороби. Постійно співпрацюємо з громадами у різних напрямках: допомагаємо грейдерувати дороги, прибирати сніг (надавали послуги технікою й місту Луцьку), підтримуємо освітні проєкти (зокрема, виділяємо відмінникам стипендії). Не припиняємо турбуватись про наших бійців на фронті. Працюємо фокусно: детально вивчаємо потреби, а тоді закуповуємо необхідне і відправляємо на Схід.

З 2011 року на «Вілії» створили 781 нове робоче місце.

— Час не стоїть на місці. Ще 10 років тому у сфері сільського господарства не було багатьох технологій, які вже є нині.

— Світ змінюється, а ми разом із ним. Докладаємо зусиль, щоб застосовувати різні новації. Скажімо, запровадили системи точного землеробства, де за допомогою GPS, спеціальних датчиків, знімків з супутників, точних сигналів здійснюється вибіркове та диференційоване внесення мінеральних добрив, ЗЗР, диференційований посів з різними густотами, беручи до уваги особливості ґрунту. Використовуємо дрони, які підживлюють посіви у важкодоступних для техніки місцях. З їх допомогою ведемо облік земель, спостерігаємо стан рослин та наявність шкідників. Інформацію обробляють програми, які дають точний прогноз врожаю.

Читайте також: ТОВ «Фрукти Полісся» не боїться незручних запитань, бо працює прозоро

— Що ви побажали б собі, своєму колективу та партнерам?

— Людям — ​гарних новин, селянам — ​добрих врожаїв, усім нам — ​успіхів та віри в краще майбутнє.