Перебуваючи в тиші, ми даємо головному мозку можливість розслабитися і відновитися.
Чому, щоб одужати, забороняли… розмовляти
Вчені з’ясували, що шум чинить фізичний вплив на головний мозок, зумовлюючи посилене вироблення гормонів стресу
Навіть коли людина спить, звук проникає через вуха як електричний сигнал, викликаючи роздратування ділянок мозку, пов’язаних з пам’яттю і реакціями. Гучна атмосфера спричиняє погіршення обмінних процесів, пригнічення окислювальних реакцій, провокує роздратування й агресію.
Люди сприймають тишу як нестачу інформації, а насправді головний мозок розпізнає її та активно реагує. Вчені виявили, що лише дві години мовчання на день зумовлюють посилений розвиток клітин у ділянці мозку, що відповідає за відновлення когнітивних здібностей.
Головний мозок постійно обробляє інформацію, яка до нього надходить, особливо багато навантаження дістається тій частині, яка відповідає за прийняття рішень, повсякденні завдання тощо. Перебуваючи в тиші, ми даємо йому можливість розслабитися і відновитися.
Головний мозок постійно обробляє інформацію, яка до нього надходить, особливо багато навантаження дістається тій частині, яка відповідає за прийняття рішень, повсякденні завдання тощо. Перебуваючи в тиші, ми даємо йому можливість розслабитися і відновитися.
Якщо вплив шуму провокує створення стресу в організмі, тиша від нього звільняє і знижує напруження і в головному мозку, і в самому тілі. Мовчання підживлює пізнавальні здібності, посилює здатність концентруватися, збільшує мотивацію і функціонування мозкових клітин.
Така здатність до самозцілення організму була помічена ще в давнину. Всі духовні практики починалися з того, що послушнику або адепту впродовж певного часу забороняли розмовляти. Тиша допомагала загоювати психічні рани, вона давала змогу заглиблюватися в себе, врівноважувати потреби тіла і розуму.
Читати також: У Горохові виступить народний артист України
