На жаль, вітрянка не проходить безслідно, через багато років підступний вірус може нагадати про себе оперізуючим лишаєм і його ускладненнями.
І не кажіть: «Подумаєш, вітрянка, розцяткую дитину зеленкою — і мине…»
— Тривалий час мучив біль у спині. Куди тільки не звертався, ніхто не міг пояснити причину. І лише недавно встановили діагноз — наслідки оперізуючого лишаю або постгерпетична невралгія. А «ниточка тягнеться» з перенесеної в юності вітряної віспи. На жаль, навіть лікарі не всі про це знають, — зателефонував наш читач Іван Перчук із Рівненщини й попросив розповісти про віддалені наслідки начебто не важкої «дитячої недуги» — вітрянки
Кожен третій пенсіонер може відчути «удар у спину»
— У нас у класі — спалах вітряної віспи. Я не роблю з цього проблеми. Кажуть, чим менша дитина, тим легше переносить хворобу, жодних ускладнень не виникає, — розмірковувала мама першокласниці.
Жінка не знає, що навіть після того, як вітрянку вилікувати, вірус «поселяється» в організмі на все життя. Ось чому зазвичай на вітряну віспу не хворіють двічі, хоча такі випадки теж відомі.
За словами Керолайн Нельсон, докторки медицини з госпіталю Єльського університету, в неактивному стані вірус не є шкідливим. Тільки коли імунна система слабшає настільки, що більше не може тримати його під контролем, збудник знову йде в наступ, викликаючи оперізуючий лишай. Він поширюється нервовими волокнами, що йдуть від ганглій задніх корінців до поверхні шкіри. Внаслідок розмноження вірусу у пацієнта зазвичай з’являється висип на одному боці тіла, найчастіше вузькою смугою уздовж тулуба. Хворого турбує біль або печіння в спині, поколювання, оніміння, свербіння. Нерідко розвиваються й ускладнення хвороби.
У всіх, хто перехворів на вітряну віспу, є небезпека розвитку оперізуючого лишаю. Кажуть, що кожна третя людина пенсійного віку — в групі ризику. А після 80 років — кожна друга. Причиною є ослаблена імунна система, яка підводить у старечі літа. Під особливою загрозою і хворі на ВІЛ/СНІД, рак, пацієнти після трансплантації органів, оскільки це зазвичай пов’язано з прийомом імуносупресивних (таких, що пригнічують імунітет) препаратів.
За словами медиків, ймовірний також зв’язок між стресом і спалахом оперізуючого лишаю. Хвороба може проявлятися після важких нервових потрясінь, однак тут відіграють важливу роль й інші загальні фактори здоров’я.
Основне лікування — це прийом противірусних препаратів. Найчастіше використовується ацикловір і його похідні. Ліки допоможуть зменшити тяжкість і тривалість захворювання, якщо вам призначить їх досвідчений спеціаліст якомога раніше.
«Час має значення. Дія противірусних препаратів найефективніша, якщо почати їх приймати протягом 72 годин після появи шкірних проявів, — розповідає Керолайн Нельсон. — Противірусні ліки допоможуть на день-два прискорити утворення і відшарування кірки на місці ураження шкіри, зменшити період активності вірусу, полегшити гострий біль і (що, можливо, найважливіше) скоротити тривалість постгерпетичної невралгії».
«Біль такий, що хочеться накласти на себе руки»
Найчастішим наслідком оперізуючого лишаю є сильний хронічний біль, локалізований у місці колишніх висипань. Це ускладнює діагностику постгерпетичної невралгії, адже жодних слідів на шкірі вже нема. Однак пацієнти можуть страждати від неприємних відчуттів до кільканадцяти місяців і навіть кількох років. Біль може бути дуже інтенсивним та призводити до суттєвого зниження якості життя. У Сполучених Штатах Америки постгерпетична невралгія вважається п’ятою за частотою причиною самогубств серед осіб похилого віку. Ось і наш читач Іван Перчук зізнавався: «Біль при цьому захворюванні такий, що хочеться накласти на себе руки».
Ризик виникнення невралгії після оперізуючого лишаю зростає із віком. З
Ризик виникнення невралгії після оперізуючого лишаю зростає із віком. За даними наукових досліджень, загроза розвитку цього ускладнення становить: 5% у 22–59 років, 10% у віці 60–69, 17% у 70–79-річних та зростає до 20% у віці понад 80. Можливий тяжкий клінічний перебіг оперізуючого лишаю. Описано геморагічну форму, яка протікає із крововиливами на шкірі, та гангренозну, при якій відбувається утворення на тілі виразок. В осіб із тяжкими порушеннями імунітету іноді шкірні зміни поширюються на увесь тулуб. До потенційних тривалих наслідків хвороби належать порушення слуху, погіршення гостроти зору або втрата його, пов’язана з утворенням рубців на рогівці.
Трапляється, оперізуючий лишай ушкоджує нерви, які іннервують спинно-мозкові оболонки, що призводить до розвитку менінгіту. Ускладненням герпесу, локалізованого у вісцеральних нервах, є ураження внутрішніх органів, яке може протікати із супутньою пневмонією, гепатитом тощо.
Читайте також у нас: Відповідальний за вакцинацію на Волині: «Жодної ін’єкції «Пфайзером» «по блату» не зробили, хоч охочі зверталися».
Чи можна захиститися від страшних наслідків недуги? У світі для цього використовують вакцини проти вітряної віспи. В Україні щеплення від вітрянки не входить до числа обов’язкових, проте його можна зробити за власним бажанням, попередньо проконсультувавшись зі своїм лікарем. Чимало молодих батьків сьогодні намагаються захистити своїх дітей від цієї підступної хвороби. Також вакцинація рекомендована людям, яким за 50, особливо тим, у кого раніше вже були випадки оперізуючого лишаю.
Оксана КРАВЧЕНКО
