Поборемось за комп’ютери для дітей з особливих сімей

Добровольці зустрічалися в Луцьку, щоб обговорити, як ліпше втілити в життя проєкт із умовною назвою «Волинь благодійна». Він передбачає, що як мінімум два десятки дітей учнівського віку з Ківерцівщини та Маневиччини у новому навчальному році отримають комп’ютери й у випадку продовження карантинних обмежень нарешті зможуть вчитися і вдома. Керівник громадської організації (ГО) «Станція добра», яка працює в Ківерцях, Альона Максименко ділиться, що серед її підопічних дійсно є такі, які не мають грошей на ґаджет:

— Люди, що приходять до нас на склад, де ми збираємо і сортуємо речі, м’яко кажучи, не багаті. У більшості сімей нема комп’ютерів, а в деяких — ​навіть телефонів! Ясно, що їхні діти під час карантину вчитися дистанційно просто не могли… Якщо вчителька крута, вона передавала ксерокопії або їздила від хати до хати, але знаю про такі випадки, що учні просто не робили уроки, бо не мали як.

Волонтери дуже сподіваються, що люди підтримають цю ідею. Благодійну акцію планують орієнтовно на середину літа.

Керівник ГО «Розвиток Волині» Ірина Колковська, яка опікується проєктом, зауважує, що ця проблема притаманна сільській місцевості. Каже й про те, що волинянин Юрій Хомич придумав, як її вирішити. Торік у Княгининівській громаді він з однодумцями збирав по знайомих не потрібні їм або застарілі частини комп’ютерів, оновлював і дарував дітям. Як керівник організації «Княгин­
АТО» він роздав 20 ґаджетів. Тож інші волонтери також вирішили поширити його досвід, пояснює Ірина Колковська:

— Деякі підприємці змінили застарілу техніку на нову, то можуть її віддати. Дехто готовий передати певні кошти. Для цього можемо організувати ярмарки чи фестивалі, щось ще та залучати владу, бізнес і мешканців громади. А тоді ми доукомплектуємо зібрану техніку за рахунок коштів проєкту, який успішно захистили (за програмою «U­LEAD з Європою») й передамо дітям.

Вона й інші волонтери дуже сподіваються, що люди підтримають цю ідею. Благодійну акцію планують орієнтовно на середину літа.

Керівник ГО «Довіра» з Маневиччини Наталя Шишолік, яка може пересуватися тільки на інвалідному візку, розповіла, що громадськими справами вона почала займатися, щоб підтримати таких, як сама, але тепер охоче береться за різні проєкти:

— Я прийшла до цього через свою особисту ситуацію. Думаю, більшість волонтерів так само, відчувши біду, хочуть допомогти іншим… Я впевнена, що потяг до добрих справ у людей можна розвивати! І це стосується й ідеї про комп’ютери.

Читайте також: Керамічні квіти українського архітектора прикрашають оселі найбагатших людей світу

Загалом організаторка Ірина Колковська розповідає, що в умовах децентралізації такі проєкти мають ще одну важливу мету — ​заохочують ініціативу «знизу». Активність волонтерів згуртовує й інших у громаді, відтак люди бачать, що й самі можуть розібратися з тим, що їх хвилює.