Курси НБУ $ 41.44 € 45.15
А ви знали, що в під’їзді київської багатоповерхівки є «Версаль»?

Грошей за оформлення коридору пенсіонер із сусідів не бере.

Фото із сайту kiev.segodnya.ua.

А ви знали, що в під’їзді київської багатоповерхівки є «Версаль»?

Завдяки пенсіонеру Володимирові Чайці звичайна дев’ятиповерхівка на вулиці Райдужній, 11-а у Дніпровському районі столиці стала однією з найвідоміших у місті. Сюди часто приходять на екскурсію та фотосесію. Одні називають цей під’їзд маленьким Лувром. Інші порівнюють з церквою, середньовічним палацом або ж будинком Пшонки

Справді, здогадатися, що на фото не музей, а звичайний під’їзд, непросто: скрізь ліпнина з «позолотою», скульптури, колони та картини в товстелезних рамках.

Володимир Васильович задоволено розповідає, що ще в дитинстві мріяв жити в музеї, поміж середньовічної розкоші. Згодом, уже дорослим, хотів вступити на історичний факультет університету. Та, на жаль, доля склалася інакше. Тож тепер вирішив хоч у такий спосіб втілити свої нездійснені мрії. І дуже радіє, коли його творчість подобається людям. Згадує, як чув, що одна дівчина казала подрузі: «Виставлю фото звідси у фейсбук і підпишу, що це я у Версалі».

Реклама Google

Всю цю красу зробила одна людина — Володимир Чайка.
Всю цю красу зробила одна людина — Володимир Чайка.

 «Коли в часи правління «Карабаса» Черновецького пішла «мода» заварювати сміттєпроводи, я вирішив перетворити майданчик біля нього на «хатинку тата Карло». Для цього змайстрував тут стилізований старовинний камін, за яким у казці про Буратіно мали бути двері, що відмикалися золотим ключиком. Місцевим дітлахам сподобалася моя затія, — ​розповідає пан Чайка. — ​Коли вони підросли, я демонтував камін і зробив сміттєпровід у вигляді античної колони з атлантами, яка впирається в «небо» з ангелами і сонцем, — ​із гордістю показує майстер свій шедевр, біля якого в горщиках ростуть троянди. — ​Сусіди навіть соромляться викидати сюди відходи і виносять їх на вулицю».

Стіни під’їзду пенсіонер прикрасив картинами французького художника Нікола Ланкре «Танці біля фонтана», роботами невідомого автора «Уроки зваблення», «Уроки танців», «Уроки музики» та портретами відомих жінок ХVII — ​ХVIII століть, адже він дуже любить історію, мистецтво і літературу того періоду. Усі репродукції панові Володимиру скачувала з інтернету й роздруковувала на принтері донька. Картини чоловік помістив у різьблені рамки, виготовлені власноруч.

А в 1997 році я пережив клінічну смерть. З того часу хотілося встигнути зробити щось гарне, незвичайне для людей і для себе.

У роботі дизайнер-аматор використовує гіпс, декоративні фарби, фотошпалери та фарфорові статуетки радянських часів.

«Я працював майстром у столичному метрополітені, потім перейшов у депо на Оболоні й займався ремонтом будівель. Там познайомився з чудовим маляром Віктором Чемерисом, який був фахівцем цієї справи і прикрасив не одне приміщення. Саме він показав мені, як робити різні фігури. Коли Віктор вийшов на пенсію, то подарував мені свої форми для відливання ліпнини, — ​згадує Володимир Васильович. — ​А в 1997 році я пережив клінічну смерть. З того часу хотілося встигнути зробити щось гарне, незвичайне для людей і для себе. Дехто каже, що працюю у стилі бароко, але я не згоден — ​це просто мій стиль. Я часто переробляю, коли щось не до душі. Наприклад, стелю на сьомому поверсі — ​аж чотири рази, поки вона мені сподобалася».

Стіни сходової клітки прикрашають репродукції полотен відомих художників.
Стіни сходової клітки прикрашають репродукції полотен відомих художників.

 Син Андрій, який інколи допомагає батькові, жартома називає його стиль «райдужне бароко». Він зізнався, що пан Володимир хотів зробити щось подібне й у квартирі, але на сімейній раді тата вдалося відмовити від цієї затії. Не розділяє творчого ентузіазму чоловіка й дружина — через те, що всі матеріали він купує за власні кошти.

Читайте також: «Скотство» на «1+1»: реакції соцмереж на етер «Права на владу»

«Мені пропонували гроші на фарби та гіпс, але я відмовляюсь їх брати, бо то вже наче стаєш якимсь

ремісником, а я працюю для душі і під настрій, — ​каже пенсіонер. — ​Усе закуповую і роблю за власний кошт, хоча зараз це стало важче, бо ціни зросли, а пенсія невелика. Та якщо Бог дасть здоров’я і натхнення, то, можливо, й далі прикрашатиму».

Однак поки що Володимир Чайка оздобив так лише кілька поверхів під’їзду і був змушений все ж припинити роботу. Адже не всім мешканцям припав до душі ремонт сусіда-дивака. Дехто називає його «пшонка стайл» та порівнює під’їзд із маєтком ексгенпрокурора України.

За матеріалами umoloda.kiev.ua, shotam.info, his.ua.

Ольга ВЕКЕРИК

Telegram Channel