Не виплатили майже 55 тисяч і скоротили: волинянка півтора року не отримувала зарплати
Прибирала й доглядала територію, садила квіти. Було й таке, що доводилось навіть охороняти санаторій, заступаючи на охорону
Мешканка Іванич, яка 18 років пропрацювала у ВП «Санаторій «Шахтар» ДП «Волиньвугілля», що в Павлівці, майже 1,5 року не отримувала заробітну плату, а нещодавно її ще й скоротили з роботи. Суд, у який двічі зверталася жінка, став на її сторону і звелів виплатити зароблене. Але експрацівниця й досі нічого не отримала.
Про це пише «Буг».
Марія Гошко працювала у санаторії молодшою медичною сестрою. Каже, що усі 18 років старанно й сумлінно виконувала усі свої обов’язки. У період карантину, коли в закладі не було пацієнтів, вона теж не сиділа без діла, а робила усе те, що їй веліло керівництво: прибирала й доглядала територію, садила квіти. Було й таке, що доводилось навіть охороняти санаторій, заступаючи на охорону.
Жінка втомились жити марними надіями й чекати «золотих гір», тому подала позови до суду, який їх задовільнив і постановив стягнути з ДП «Волиньвугілля» заборговану їй зарплату.
Однак, зарплату за виконану роботу жінці не платили. І так 1,5 роки. Жінка намагалась домогтись правди. Спочатку вона неодноразово зверталась до керівництва санаторію, тоді до очільників ДП «Волиньвугілля», якому і належить заклад. Однак, як каже, там отримувала одну й ту ж саму відповідь: підприємство переживає важкі часи і перебуває у скрутному фінансовому становищі, а відтак коштів на зарплату не має і коли з;являться – невідомо.
«Я весь цей час просила, вимагала свою зарплату. Але марно. При цьому я і далі продовжувала працювати. Надіялась на краще. Бо ж як не як, пропрацювала в санаторії 18 років», – розповіла Марія.
Та врешті жінка втомились жити марними надіями й чекати «золотих гір», тому подала позови до суду, який їх задовільнив і постановив стягнути з ДП «Волиньвугілля» заборговану їй зарплату. Однак віз і досі там. Бо, за словами Марії, незважаючи на рішення суду, своїх зароблених коштів вона так і не отримала.
Читайте також: Чому мама першої на Волині патронатної сім’ї мусить вести щоденник