Історія для душі від священника-монаха: «Двоє, що бачили Бога»
В одному полінезійському селі жило два чоловіки, які були запеклими ворогами.Сварки між ними вибухали з будьякого приводу. Їхнє життя стало нестерпним. І не тільки їхнє, а й цілого села
Якось старійшини покликали одного з них і сказали: «Єдине, що може допомогти тобі припинити робити те, що ти робиш, — це зустріч із Богом».
«Добре, але де я можу Його зустріти?»
Нема іншого виходу — другий теж мусить піти на зустріч із Богом
«Нема нічого простішого. Досить лише вилізти на високу гору, і звідти вже Його побачиш».
Чоловік, не гаючись, вирушив на зустріч із Богом.
По кількох днях утомливої дороги він урешті досяг вершини гори. Бог уже чекав на нього. Як не придивлявся чоловік, як не мружив очі — не було жодного сумніву: Бог мав лице його в’їдливого сусіда.
Ніхто не знає, що сказав Бог цьому чоловікові, але, повернувшись до рідного села, той став уже зовсім іншою людиною.
Хоч зробився він дуже лагідним і миролюбним, однак сусід, на жаль, і далі постійно шукав нових зачіпок для сварок.
Читайте також: Лучанин після удару струмом «говорить із Богом».
Тоді старійшини знову зійшлися і вирішили: «Нема іншого виходу — другий теж мусить піти на зустріч із Богом».
Якось вдалося їм переконати і цього чоловіка. Всупереч своєму бажанню виліз і він на високу гору і теж побачив Бога, котрий… мав обличчя сусіда.
Від того дня все змінилося. У селі запанував мир.
«Не створюйте собі фальшивих божків!» — безнастанно нагадує нам Біблія. Про це говорять Десять заповідей, які Бог дав на горі Синай. Юдеї не дозволяють зображати Бога у жодний спосіб. Для них це було б ідолопоклонством.
Отож: «Якщо хочеш побачити Бога — поглянь на свого ближнього».
Як не придивлявся чоловік, як не мружив очі – не було жодного сумніву: Бог мав лице його в’їдливого сусіда.
Бруно ФЕРРЕРО, італійський католицький священник-монах, письменник, оповідання з його книги «365 коротких історій для душі» (видавництво «Свічадо»).