«Він — ​«шиз»! Про всяк випадок тримайся подалі…»

Агресивних не більше, ніж серед здорових

Хворих на шизофренію приблизно один-два відсотки від усього населення. І майже у всіх країнах цей показник однаковий. Але не завжди люди з таким діагнозом мають змогу нормально жити, працювати, лікуватися. Контролювати недугу вдається приблизно половині пацієнтів, кажуть медики.

Слово «шизофренія» у перекладі з грецької означає «розколюю розум». Це достатньо серйозне психічне захворювання, яке виникає в основному в молодому віці (16–30 років). Найпоширеніші симптоми — маячні ідеї, галюцинації, надмірна підозрілість, людина думає, що сторонні винні у всіх її нещастях. Малопомітні ознаки недуги — ​відсутність ініціативи, апатія, нехтування гігієною.
Чому розвивається шизофренія, яка досі залишається найменш дослідженим психічним захворюванням? Наразі вчені говорять про генетичні фактори ризику, травми мозку, інфекції, наркотики, стреси. Але чіткої відповіді, як і однієї причини, не існує. 

Найпоширеніші симптоми — маячні ідеї, галюцинації, надмірна підозрілість, людина думає, що сторонні винні у всіх її нещастях.

Згідно з чинним законодавством, якщо людина з шизофренією не є небезпечною, ніхто не має права примусово її лікувати. Але сама вона часто не усвідомлює, що без кваліфікованої допомоги хвороба буде прогресувати, стан погіршиться. Виходить замкнене коло.

Проблема ще й у тому, що ефективні сучасні препарати є дороговартісними, вони не по кишені більшості пацієнтів. Спеціалісти кажуть, що важливо не пропустити появу первинного психотичного епізоду. Коли людина вперше пережила напад шизофренії, слід розпочинати інтенсивну терапію. Необхідна вона і в періоди загострення. 

Після так званої оптимізації психіатричної служби в Україні чимало пацієнтів залишилося «за бортом». У жодній розвиненій країні психіатрія не фінансується на 100%. Проте на Заході після стаціонарного лікування хворим, які в ремісії, допомагають соціальні служби. Вони навчають їх обслуговувати себе, давати раду з побутом. В Україні ж такої практики немає. Ускладнює становище і негативне ставлення до людей із порушеннями психіки. Хоча випадки агресивного поводження осіб із шизофренією, як свідчить статистика, трапляються не частіше, ніж серед здорових.

Геніальність і божевілля часто йдуть у парі

Всі великі відкриття світу беруть свій початок із неймовірних ідей і теорій, які спочатку видаються маячнею. Платон називав геніальність «маренням, що дарується богами».

Серед тих, кого відносять до переліку геніальних шизофреніків, — ​нідерландський художник-постімпресіоніст Вінсент Ван Гог. Вважається, що більшу частину своїх знаменитих картин він створив у моменти загострення хвороби. В цей час він міг не спати цілодобово і працював дуже продуктивно. Частина дослідників стверджує, що й Ісаак Ньютон страждав від шизофренії та біполярного розладу. Він став геніальним математиком і фізиком, але з ним було дуже складно порозумітися, настрій змінювався буквально щогодини, в його голові постійно вирували дивні ідеї.

Щодо Фрідріха Вільгельма Ніцше, то науковці сходяться на думці, що відомий філософ мав явні ознаки «ядерної мозаїчної шизофренії», яку ще називають одержимістю, а найяскравішим її симптомом є манія величі, що й послужило імпульсом до ідеї про надлюдину.

Багато незвичайного було у творчості і житті письменника Миколи Гоголя. Кажуть, що він переживав періодичні напади психозу і клаустрофобії. Миколу Васильовича часто турбували звукові й зорові галюцинації, що відчувається і в його творах. Апатія і депресія різко змінювалися періодами надмірної активності і натхнення. Стосується це й багатьох інших знаменитих письменників — ​Достоєвського, Булгакова, Гі де Мопассана…

Відомий фільм «Ігри розуму», який розповідає про життя Джона Форбса Неша — ​талановитого американського математика, який працював у галузі теорії ігор та диференціальної геометрії, є наочною ілюстрацією того, як нелегко адаптуватися людям із шизофренією у суспільстві. Джон Неш став лауреатом Нобелівської премії з економіки 1994 року. Він зміг змиритися зі своєю хворобою і навчився не звертати уваги на її прояви, що лікарі спочатку вважали поліпшенням. Але насправді ціна успіху була неймовірно великою.

Не в петлю, а в громадську організацію

У цивілізованих країнах люди поступово звикають до того, що бути шизофреніком не соромно і не страшно. Доводить це власним досвідом молода американка Сесілія МакГоф, яка здобула освіту, зробила кар’єру й активно захищає права психічнохворих. Дівчина вивчає астрономію та астрофізику в університеті штату Пенсильванія, заснувала віртуальну лабораторію та представляла США на Міжнародній космічній олімпіаді.
Однак за лаштунками цього успіху довгий час ховалася велика таємниця, якою Сесілія боялась з кимось ділитися. Відомо, що людей з діагнозом «шизофренія» переслідують галюцинації. У дівчини вони були такими моторошними, що її життя нагадувало постійний фільм жахів. Зрештою дійшло до того, що Сесілія навіть намагалася вчинити самогубство.

Не менш складним випробуванням після спроби суїциду стала розмова з мамою, яка запевняла, що в жодному разі не можна нікому про це розповідати: «Вони вважатимуть тебе божевільною, і ти не зможеш отримати роботу в майбутньому».

Читайте також: Малюк із Тернопільщини виграв у лотерею найдорожчі ліки у світі

Але Сесілія МакГоф усе ж якось зважилася й поділилася своєю історією у блозі. І неочікувано отримала у відповідь колосальну підтримку. Вона стала пацієнткою кваліфікованого психіатра, який призначив ефективні ліки. Дівчина почала спілкуватися з ровесниками, які були у схожій ситуації. Відомо, що кожен десятий шизофренік закінчує життя самогубством, а 4 з 10 принаймні один раз робили спробу вкоротити собі віку. Іноді від людей з психічними розладами намагаються дистанціюватися, тому що через них відчувають дискомфорт.

Саме для того, аби змінити сприйняття недуги та уявлення про неї, Сесілія заснувала громадську організацію «Студенти із шизофренією». Її члени відкрито говорять про свою хворобу, підтримують тих, хто потребує допомоги та доводять, що кожен із них — ​сильна особистість, яка відчайдушно бореться.

Оксана КРАВЧЕНКО