Коли Господь творив МАМУ
Для душі Одного разу добрий Бог вирішив створити… маму. Шість днів та ночей Він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже: — Ти стільки часу тратиш на неї!..
- Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Мама повинна складатися зі 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо спитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел. Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Що ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Другу пару — на потилиці, щоб бачити те, що не мала би бачити, але що має знати. Третю — щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».
— Господи, — сказав ангел, — уже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Бог. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?
— Надто ніжна, — сказав зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи витерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу…
(Ерма Бомбек).
Бог не створив сліз. То чому їх творимо ми?
Бруно ФЕРРЕРО, італійський католицький священник-монах, оповідання з книги «365 коротких історій для душі» (Видавництво «Свічадо»)
