Коханка чоловіка виявилася... сестрою

Маринка заміжня більш ніж десять років. Їй відверто заздрять. Чоловік — прекрасний сім’янин і гарно заробляє. Її з дітьми він оберігає, всіляко опікає і радує щодня. Це не показне — ​він така людина.

Але є в нього один-єдиний мінус, з яким Маринка вже давно змирилась, хоча спочатку і плакала, і навіть покидала його через це. Ну дуже вже її Данило полюбляє жінок. Деякі «одноразові», інші затримуються надовше. Маринка про все знає, але робить вигляд, що ні про що не здогадується.

До кінця вечора старанно грала роль щасливої дружини прекрасного чоловіка. Навіть плакати не хотілось.

Раніше ці панянки її мало турбували. На родину і уклад життя їх наявність не впливала абсолютно. Але остання затрималась надовго. Маринка прекрасно усвідомлювала — ​він у неї закохався. Ні, до дружини і до дітей ставлення не змінив, але щось перемкнуло у ньому. Він сам став іншим, його мова, плани, звички. Маринка здогадувалась, до чого все йде, але вірити не хотілось. А вчора у неї був ювілей.

І тут, сидячи за святковим столом на честь свого ж ювілею, Маринка все раптом зрозуміла! Ні, вони не видали себе ні словом, ні рухом, ні поглядом. Мабуть, ця думка визріла у неї вже давно, але вона гнала її від себе. А ось тут сьогодні якось враз усвідомила чітко: її єдина сестра і є отією його «Любочкою». Саме через неї у родині немає спокою уже три місяці.

Читайте також: Гороскоп кохання на червень.

Стало прикро до сліз. Ось як віддячила сестричка за добро! Вона в Марининому домі жила п’ять років, доки навчалась. Маринка і досі допомагає виплачувати їй квартиру, яку та взяла в кредит. Хоча не так: Марина дала гроші на перший внесок і оплачує потай від чоловіка ту кляту квартиру, а сестра гордо докидає тисячу зі своєї куцої зарплатні. І тут таке! Потрібно було з нею поговорити, але так, аби вона раз і назавжди забула про її чоловіка.

– Він сам мене шукав, – кліпаючи нарощеними віями і розтираючи по обличчю сльози, говорила сестриця. – І з усіх сил опиралась, але він не здавався чотири роки, аж доки не зрозуміла, що і сама покохала. Маринко, пробач! Я при надії. Він – тато, і це моя перша дитина, я нічого не робитиму, ти ж розумієш? Я не відбиратиму його у тебе, але й малюку батько потрібен. Ти ж і так знала про його походеньки, а так знатимеш, де він і з ким. Тебе ж не ображу, ти ж моя сестра, і я тебе люблю понад усе.

Маринка нічого їй тоді не сказала – не змогла. До кінця вечора старанно грала роль щасливої дружини прекрасного чоловіка. Навіть плакати не хотілось. В середині ніби крига утворилась.

Так і живуть сестри – дружини одного чоловіка. Маринка ненавидить себе і свого чоловіка, але не залишає його, і щодня одягає маску люблячої і ні про що не знаючої дружини. Сестра приходить зі своїм малюком на гостину і теж вдає, що все гаразд. Чоловік ходить півнем між ними і радіє, що все у нього під контролем і як він гарно усе зміг улаштувати.

А Маринчині співробітниці і досі їй заздрять. А що? Купа грошей, діти і такий прекрасний чоловік.

Я з усіх сил опиралась, але він не здавався чотири роки, аж доки не зрозуміла, що і сама покохала. Маринко, пробач!

Анна КОРОЛЬОВА