«Газета Волинь» допомагає аргентинцям з українським корінням знайти свою родину
На початку червня в «Газеті Волинь» та на її сайті була вміщена інформація про те, що український аргентинець Маріо Поліщук хоче відвідати батьківщину своїх пращурів, зокрема, Волинь. А можливо, навіть повернутися назавжди в Україну.
Отож, Марія Петрівна, незважаючи на свої вісімдесят років, має хорошу пам’ять, знає, де жили «Поліщуки з Хорохорина», де могили їхніх предків. Її мама – Мокреня – приходилася рідною сестрою Михайла Поліщука, діда Маріо.
Ми повідомили наявні дані про діда Маріо - Михайла Харлампійовича: 1887 року народження, уродженець села Хорохорин Луцького району, який разом з дружиною Марією Василівною і чотирма дітьми відбув в Аргентину в минулому столітті. І попросили наших читачів допомогти розшукати на Волині його родичів. Реакція не забарилася.
Спочатку зателефонувала Людмила Петручик з Торчина й розповіла, що в їхньому селищі є стовідсоткова (!) родина Маріо Поліщука. І найкраще про неї – тих, хто живе і кого вже немає, може розповісти «тьотя Маруся». Вона – Марія Петрівна Міщук.
А вже наступного дня в телефонній розмові з її невісткою Наталією Міщук, дізнаюся, що її свекруха - давня і постійна прихильниця газети «Волинь». Вона й прочитала про свого далекого аргентинського родича.
Отож, Марія Петрівна, незважаючи на свої вісімдесят років, має хорошу пам’ять, знає, де жили «Поліщуки з Хорохорина», де могили їхніх предків. Її мама – Мокреня – приходилася рідною сестрою Михайла Поліщука, діда Маріо. Свого часу цю сестру навіть хотіли загітувати теж в Аргентину, та, видно, щось завадило. Має Марія Петрівна відомості й про інших братів і сестер, багато фотографій. І мовила, що радо поспілкувалася б із заокеанським родичем.
Через добру знайому з Івано – Франківська пані Ольгу, яка є посередником у цій справі й часто виходить на зв»язок з аргентинськими Поліщуками, передала всю інформацію. Вони щиро дякували й сказали, що збираються в Україну й на Волинь. Раніше називали лише Луцьк, який мають відвідати, тепер додали вже й Торчин.
Читайте також: Бразилійка шукає родичів на Волині
Ми ж, у свою чергу, щиро дякуємо нашим землякам за небайдужість і щирість у спілкуванні. Пообіцяла до них завітати, сподіваючись, що тем для матеріалів у таких відкритих, доброзичливих людей, гарних господарів знайдеться чимало.
Алла Лісова