Архіпастир освятив нижній храм на честь Усіх волинських святих та очолив Божественну літургію.
У Берестечку освятили нижній храм на честь Усіх волинських святих (Фото. Відео)
На Волині відзначили 370-річчя битви під Берестечком. З нагоди ювілейної дати історичне місце відвідав митрополит Луцький і Волинський Михаїл
Архіпастир освятив нижній храм на честь Усіх волинських святих та очолив Божественну літургію, повідомляє Волинська єпархія Православної Церкви України.
У слові архіпастир нагадав на важливості поєднання з Богом. Пригадуючи події, які сталися під Берестечком, владика зазначив, що козаки вмирали за свою свободу, бо вірили, що потім існує життя вічне. Коли ми віримо, що потім зможемо отримати винагороду, то з’являється сенс щось творити у цьому тимчасовому земному світі, переконує керуючий єпархією.
Із високопреосвященним служили горохівський декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель парафії священник Микола Качмар, намісник монастиря Свято-Георгіївського чоловічого монастиря с. Пляшева Рівненської єпархії архімандрит Софроній, інше місцеве духовенство.
Після Богослужіння архієрей взяв участь у пам’ятних заходах. Митрополит Михаїл відправив панахиду за загиблими українськими вояками на площі міста, а потому відвідав краєзнавчий музей м. Берестечко, де знаходиться виставка присвячена цим подіям. Окрім того, в експозиції музею представлена й історія Свято-Троїцького собору. Експонати для неї надали із храму, де вони постійно зберігаються.
Митрополит Михаїл відправив панахиду за загиблими українськими вояками на площі міста, а потому відвідав краєзнавчий музей м. Берестечко, де знаходиться виставка присвячена цим подіям. Окрім того, в експозиції музею представлена й історія Свято-Троїцького собору.
Свято-Троїцький собор – пам’ятка архітектури місцевого значення, один із найбільших храмів Волині (трирівневий), має велику, насичену подіями історію. Розпочали спорудження в 1910 р. Перший камінь у будівництво заклав архієпископ Волинський Антоній (Храповицький). Цей Божий дім громада хотіла присвятити загиблим під Берестечком козакам, тож до зведення долучилися ледь не всі православні жителі міста.
Під час Першої світової війни недобудовану споруду частково розібрали. Тільки 1927 р. відбулось освячення нижнього храму. Потім польська влада заборонила зводити верхній ярус, адже тоді собор перевищував би місцевий костел Святої Трійці, на одній зі стін якого, за переказами, була намальована сцена перемоги польської армії над козацьким військом під Берестечком. Тож збудували тільки нижню й основну частини святині.
За «совєтів» приміщення храму використовувалося як склад. За незалежності собор почав відроджуватися. До його сторіччя провели реконструкцію, накрили, поставлено три мідні куполи з позолоченими хрестами. Але потрудитися ще слід багато, бо не завершено верхній ярус. Оскільки собор вивершується понад 100 років, він зазнав певної видозміни. Спочатку планувався з одним куполом, пізніше спорудили п’ять.
Читайте також: «Слава Україні, г*вно Росії!»: священник поставив на місце всіх, хто підтримує попів-сепаратистів
Святиню проєктували на взірець Володимирського собору Києва. Архітектор Володимир Ніколаєв.
