Фацелія — ​орієнтир на сидерати

­— Пане Іване, чому саме тепер почали сіяти цю культуру?

— Ми бачимо тенденцію росту цін на мінеральні добрива, а фацелія — ​це універсальний сидерат, який вирощують перед посадкою основної культури для збагачення ґрунту корисними елементами. Він відновлює запаси гумусу, покращує структуру та підвищує родючість верхнього орного шару ґрунту.

— Коли плануєте збирати її насіння і які подальші дії?

— У серпні ми будемо збирати насіння фацелії й відразу після ріпаку висіватимемо її уже на сидерати під ярі культури. Якщо це під пшеницю, то вона ростиме 1,5–2 місяці, після чого ми її приоремо і ця зелена маса змішається з ґрунтом. Вона і служить мінеральним добривом, яке з повітря бере азот і засвоюється в рослині. Коли рештки її потрапляють в ґрунт, наступна рослина, яка висівається, уже коренем бере сидерати.

— Яку площу в цьому році відведете під фацелію?

— Плануємо засіяти близько 4 000 га землі під врожай 2021 року.

— Чи потрібно вносити ще якісь добрива?

— Додаткові треба вносити, але в значно меншій кількості.

— Чому в компанії почали використовувати фацелію як сидерат?

— На сьогодні уже багато хто застосовує цю рослину, особливо де ґрунти поганої якості, де пісок, глина. Сидерати використовуються для органічного рослинництва, і відповідно у нас компанія йде в ногу з часом, тому також вирішили спробувати й на своїх землях. І, на мою думку, для чого купувати дорогі добрива, коли їхню вартість можна зменшити сидератами. І тим більше, якщо цю технологію використовувати із року в рік, підвищується врожайність культур.

— Чи маєте вже практику у такій важливій справі?

 

— Так. Минулого року компанія спробувала на одній із дільниць застосувати сидерати, а саме: суміш фацелії, суданської трави та льону олійного, після того, як вони були зароблені в ґрунт, через місяць часу ми побачили набагато більше органічних решток в ньому, він став пухкішим і, що цікаво, з’явилося набагато більше земляних черв’яків, які корисні для його розпушення.

— А ще фацелія є одним із найбагатших медоносів, і якщо посіяти її на ранніх термінах, то можна зібрати близько 500 кг меду з 1 га, — ​розповідає волинський пасічник, повелитель бджіл Олександр Бойко.

— І коли ви почали займатися бджолярством?

— Я народився і бджоли вже були у нас, батько займався ними з дитинства. У 14 років він зробив сам вулик, який служить і досі, в ньому — ​найбільша сім’я бджіл, яка приносить найбільше меду. В батька було 40 сімей. Я ріс разом із комахами, цікавився ними. Але після закінчення школи вступив в Луцький національний технічний університет на спеціальність «Облік і аудит». Після університету спробував професію економіста, пізніше працював у державній установі, але паралельно займався бджолярством. Від батька у спадок отримав 18 сімей, і щороку їх кількість збільшувалася. У 2013­му народився син і я пішов в декретну відпустку. На той час мав 40 сімей, а на сьогодні вже 180. 

Читайте також: Унікальну гуцульську бринзу визнали у Європі

— Скільки часу ви приділяєте бджолам? І яка тривалість вашого робочого дня?

— У сезон дуже багато часу йде на догляд, практично весь світловий день, а інколи і його бракує. Але у мене зараз є помічник — ​мій старший син, який допомагає збивати рамки, звичайно, не безкоштовно (сміється — Авт.). Також запаює вощину в дріт.

Фацелія є одним із найбагатших медоносів і якщо посіяти її на ранніх термінах, то можна зібрати близько 500 кг меду з 1 га.

— Як ви дізналися про поле із фацелією?

— Я сам мешканець Горохова, але уродженець села Терешківці, і торік тут купив будинок. Родичі сказали, що неподалік в селі Ощів посіяли фацелію. Я зрозумів, що це поле ГК ТМ «Вілії», а з Євгеном Дудкою ми навчалися на одному потоці. І коли звернувся до нього, чи можна завезти бджіл, він не відмовив та ще й запропонував майбутню співпрацю, щоб цей напрямок зробити масштабнішим.

— Розкажіть нам про своїх підопічних?

— Одна сім’я бджіл на сході країни збирає 80–100 кг меду, а у нас на Волині 10 кг — ​це нормально, але якщо їздити на поля, то в рази збільшуються медозбори, вони витрачають менше часу на переліт і відповідно менше зношуються. Продуктивність їх залежить і від породи. Після перецвітання фацелії переїжджаємо на поля соняшника. І тим самим збільшуємо медозбори. В середньому три рази на рік я викачую мед: весняний — ​із садків, літній — ​соняшниковий, а в цьому році й з фацелії, осінній — ​гречаний. Бджоли, які працюють влітку, живуть 30–40 днів. А ті, що зимують, — ​приблизно 6 місяців. У лютому матки починають класти яйця і вигодовують молодих бджіл.

 

— А взимку бджоли сплять?

— Кажуть, що вони ніколи не сплять. Взимку у вулику має бути достатня кількість меду, вони знизу сідають на нього, коли холодно, збиваються в клубок. Чим більший мороз, тим більше клубок стискається, та бджола, що на периферії змерзла, залазить всередину грітися, а та, що з середини нагріта, переміщається наверх і гріє інших. Це безперервний процес. Взимку потрібно лише контролювати, щоб була достатня кількість меду у вуликах і гарна вентиляція. Але восени потрібно пролікувати бджіл і прищепити їх. У листопаді остання обробка і до лютого більше робіт із комахами немає, крім того, що потрібно утепляти вулики.

— Де здобуваєте нові знання з бджолярства?

— Уже маю 16 років власного досвіду, а також знайомих бджолярів, обмінюємося новинками, ну й інтернет допомагає. В цьому році був у товариша Євгена Степановича, який має близько 300 бджолосімей, то отримав від нього багато нової інформації. А також 5 нових європейських маток, які гарно прижилися на Волині.

— Кажуть, що з фацелії найсмачніший мед?

— Цього року спробуємо, бо вперше бджоли на такому полі. Як тільки викачаю, відразу поділюся з вами. Взагалі фацелія — досить невибаглива рослина, її можна сіяти де завгодно. Це універсальний сидерат, і тому зараз досить поширена у сільському господарстві, — ​підсумовує Іван Мисевич. — ​Дуже важливо, що фацелія прекрасно бореться зі шкідниками. Її бояться дротяники, нематоди, довгоносики, попелиці та багато інших паразитуючих комах. Додатковий бонус — ​на неї злітаються хижаки, які харчуються листовійкою, квіткоїдами, плодожерками. І взагалі вважаю, що сидерати — ​крок у майбутнє!

Світлана ДЕМ’ЯНЕНКО