Навіть єнот усміхається!
Поки волиняни помирають від спеки, мешканці Луцького зоопарку насолоджуються погодою (Відео)
Мавпочки, верблюди, лямури, страуси, черепахи й папуги зі звіринця нині як у раю. Кліматичні умови нагадують їм рідну Африку
Температура за вікном сягнула 33 градусів вище нуля. Аби трохи охолодитися, люди обливаються водою і ховаються у затінок. Втім, якщо ми з вами від такої погоди втомилися, то жителі Луцького зоопарку нею насолоджуються.
– У нас більшість тварин з Африканського континенту або зі східних районів, де дуже спекотно. Така аномальна для нас погода – радість для них, бо почуваються як вдома, – розповідає ветеринар Володимир Когут.
Відвідувачі просять допомогти комусь із звірів, але, насправді, причин для тривоги нема – це вони так «засмагають».
Директорка зоопарку Людмила Денисенко теж запевнила, що більшість звірів нині від спеки не страждає. Каже, тепер вони нарешті можуть перебувати у вольєрі цілодобово, бо при холоднішій температурі їх заганяли у спеціальні будиночки.
– Тварини стали спокійнішими. Довго ніжаться на сонечку, часто у дуже неприродних позах. Відвідувачі навіть, буває, просять допомогти комусь із звірів, мовляв: «Помирає!». Але, насправді, причин для тривоги нема – це вони так «засмагають». А для норок, куниць і фредок, яким все ж потрібна прохолода, ми встановили спеціальні басейни, – зазначила пані Людмила.
За її словами, від спеки найбільше страждають рослини. Тому, аби квіти не зів'яли, працівники зоопарку змушені пильніше за ними стежити.
Читайте також: Як відпочивають цьогоріч на Світязі (Відео).
– Зелень почувається гірше за тварин і людей. Доводиться постійно все поливати. Відвідувачі кажуть, що у зоопарку дуже кравиво, ми теж це помічаємо. Тому на роботу ходимо з радістю, кайфуємо! – ділиться Тетяна Маїло, яка займається озелененням території.
Уродженка Донбасу Наталія Матюшенко, яку ми зустріли у зоопарку, дуже любить квіти. Втім, каже, ніяк не могла відійти від мавпочки, мовляв: «Так мило обіймала дерево і спала!». Жінка навіть пообіцяла привезти сюди дітей та онуків.
– Я тепер живу в Рівному. Дуже гарно тут! Є на що подивитися. Привезу наступного разу всю родину, – каже пані Наталія.
