Журналістка «Волині» вперше в житті доїла корову у господарстві «Рать», де найщасливіші в країні доярки (Відео)

У тваринницьких комплексах Віктора Шумського у Луцькому районі близько 850 корів, яких потрібно доїти тричі на день. Із цим вправляються лише 16 працівниць. Вони приступають до роботи о пів на п’яту ранку. Тому ці жінки не завжди встигають випити кави, бо мчать на велосипедах подавати сніданок худобі.

— Я встаю о 3:50. Люблю приїхати раніше, підготувати своє робоче місце. Підкидаю корм, відгортаю гній, чищу корів, а потім дою. Додому повертаюся десь о 22­й. Як жінка, маю привести себе в порядок, тому засинаю десь опівночі, — ​каже доярка з 25­річним стажем Ніла Ташкинова.

Спробувати себе у ролі доярки вирішила і я. Підключити апарат вийшло, але вручну, як не старалася, молоко не потекло.

Здавалося б, пекельний графік, та працівниця запевняє: «Нічого подібного. Важко було за часів колгоспу, бо корови доїли в бачки, їсти роздавали вручну й чистили корита самі». Нині ж все механізовано: молоко від них по трубах потрапляє до холодильника. Та ще й неабияке, а, як зазначила завідувачка ферми Віра Костюк, — «екстракласу».

 

 

Музику корівкам для настрою не вмикають, бо, як зазначив директор підприємства Віктор Шумський: «Пісні для них теж саме, що для мене астрономія. Не визнаю такого». Тому пані Віра переконана, що худоба в них така продуктивна, бо на фермі – хороша атмосфера та якісне харчування. До речі, що їстимуть корови, визначає Раїса Мартинюк, яка працює тут більше 40 років.

— Худоба у нас посортована на високопродуктивну, сухостійну, середньопродуктивну, новотільну та низькопродуктивну. Для кожної складаємо окремий раціон. Особливу увагу приділяємо кількості сухої речовини. Одна корова за рік дає більше 9 тисяч літрів молока, — ​пояснює жінка і додає: — ​Люблю свою роботу… Нею живу.

Спека та нелегка праця — ​не завада хорошому настрою. У доярки з дуже красивими довгими віями Марії Мартинюк очі горіли найбільше. Молода жінка працює на підприємстві з 20 років. Каже, за 15 літ роботи жодного разу не хотіла звільнитися. Вона навіть має улюблену підопічну на ім’я Циганка.

 

— Зі всіма коровами розмовляю, але душу виливаю тільки одній. Чорнява така спокійна, терпляча. Горою за мене стоїть! Атмосфера тут хороша, тому й настрій у всіх класний, — ​ділиться пані Марія.

Спробувати себе у ролі доярки вирішила і я. Підключити апарат вийшло, але вручну, як не старалася, молоко не потекло. Й попри те, що моя праця здалася досвідченим дояркам трохи недоладною, зважаючи на мою завзятість, запропонували влаштуватися до них. Мовляв, працюватиму в молодому веселому колективі.

Читайте також: «Слуги народу» зроблять депутатом 28-річного безробітного хлопця​.

За словами завідувачки ферми Віри Костюк, на підприємстві нині є і 20­річні дівчата, і 30­літні жінки, і шість ветеранок професії.

Директор підприємства Віктор Шумський каже, що хороші працівники — ​основа успішної справи, тож ферма активно розвивається.

— Тваринництвом завжди було вигідно займатися. Нині розробляємо проєкт реконструкції ферми, щоб утримувати худобу за новими технологіями. Молоко у нас вищого сорту. За день продаємо десь 17–18 тонн, — ​говорить Віктор Анатолійович.

Він своїм прикладом показує, що стереотипи про збитковість молочного напрямку сільського господарства — ​безпідставні, а ще доводить, що робота на фермі може приносити задоволення і належно оплачуватися.

Ірина КРАВЧУК.